Копальня Барраксіутта (Barraxiutta) — колишній гірничовидобувний майданчик на італійському острові Сардинія.
Відомо, що в 1854—1856 роках на ділянці Барраксіутта видобули 201 тонну сульфідних та окислених мінералів свинцю — галеніту та церуситу (варто відзначити, що в ті часи було поширено звітувати про обсяги отриманих цільових мінералів, а не руди).
У 1866-му права на розробку ділянки Барраксіутта отримала компанія Società Anonima delle Miniere di Montesanto, яка узялась за розробку каламіну (мінерал цинку) та лише за 1868/1869 фінансовий рік вилучила 320 тонн цього мінералу.
Не пізніше 1920-х років копальню Барраксіутта придбала Società Anonima Miniere di Lanusei (можливо відзначити, що вона викупила розташований західніше великий рудник Масуа в 1911-му на тлі фінансових проблем Montesanto). У 1922-му Società Anonima Miniere di Lanusei сама перейшла підконтроль бельгійської Vieille Montagne (та за кілька років була поглинута нею).
З 1936-го рудник належав Società Anonima Rame Italiano — одній з дочірніх компаній державної Azienda Minerali Metallici Italiani (AMMI). Саме в цей період тут встановили флотаційну збагачувальну фабрику продуктивністю 90 тонн на добу, а в 1940-му почали розробку на мідь. З 1941-го власником стала сама AMMI.
На початку 1950-х рудник Барраксіутта досягнув піку видобутку на рівні близько 35 тисяч тонн руди на рік. Також варто відзначити, що після Другої світової війни належна до копальні збагачувальна фабрика почала працювати з рудою розташованої в цьому ж районі копальні Сан-Бенедетто.
Є відомості, що видобуток припинили ще в 1968 році. За іншими даними, якісь роботи тривали й надалі, так що Барраксіутта встигла побувати під контролем Societe Azionaria Minerario Metallurgica (Samim) зі складу групи Eni (в 1979-му поглинула AMMI) та Società Italiana Miniere (SIM, була створена в 1986-му, коли Eni розділила Samim на металургійну та гірничодобувну компанії). За цією версією, саме SIM провела остаточне закриття Барраксіутта.
Наразі можливо побачити щонайменше один вхід до покинутої штольні, що колись належала до рудника Барраксіутта.
Примітки