Кан Чо (, 964 — 1 січня 1011) був чиновником Корьо, який служив при правлінні короля Мокчона Корьо та короля Хьонджона Корьо. Він був військовим інспектором Собукмьона, північно-західної прикордонної території на кордоні Корьо з династією Ляо. Він захопив владу, повалив Мокчона і поставив замість нього королем Хьонджона. Коли Ляо вторглися в Корьо, він був переможений у битві, взятий у полон, а потім убитий.
Прихід до влади Кан Чо був військовим інспектором () із Собукмьона. 13 лютого 1009 року в палаці спалахнула велика пожежа, і король Мокчонг, зазнавши шоку, занедужав. Кім Чі-ян, коханець королеви-вдови Хон-е, матері короля, намагався зробити свого сина спадкоємцем і вбити принца Терянвона (пізніше відомого як король Хьонджон), який був його суперником у боротьбі за королівський престол. Король Мокчон викликав Кан Чо зі своєю армією до столиці Кесон, щоб зупинити Кіма. Кан Чо привів до столиці 5000 воїнів і стратив Кім Чі-яна та його союзників. Та водночас Кан Чо вбив короля Мокчона і вигнав королеву-вдову Хон-е.
Після вбивства короля Мокчона Кан Чо посадив на трон короля Хьончона. Він об'єднав Раду безпеки (중추원; 中樞院; Чунчувон), Управління зв'язку (은대; 銀臺; Инде) та Інститут палацових справ (선휘원; 宣徽院; Сонхвівон) у новостворений Палацовий секретаріат (중대성; 中臺省; Чунтесон). Кан призначив себе чунтеса (중대사; 中臺使), тобто головою Палацового секретаріату.
Війна проти Ляо і смерть Незабаром після цього імператор Шенцзун з Ляо напав на Корьо восени 1010 року під приводом того, що Кан Чо зрадив і вбив короля. Новопризначений король Хьонджон дав Кану під командування 300 000 воїнів, щоб зупинити киданських загарбників. Згідно з «Історією Корьо» (Корьо-са), 400 000 воїнів армії Ляо вторглися на територію Корьо. Ляо атакували першими, але не змогли захопити форт Хинхва-джин, який обороняв генерал Ян Кю.
Ляо зрештою вирушили до міста Тонджу, де чекали Кан Чо і 300-тисячне військо Корьо. Кан Чо влаштував засідку на вузькому перевалі, який ляоська армія неминуче мала пройти. ВІн очолив свої війська в тристоронній атаці, коли прибули Ляо. Солдати Ляо були змушені відступити, і 10 000 з них загинули під час цієї засідки. Ворожі війська знову атакували Тонджу, але зазнали принизливої поразки з великими втратами.
Командир Ляо розпочали чергову атаку на місто, маючи на меті перемогти Кан Чо. Ляо зазнали поразки втретє і були змушені знову відступити. В останній спробі армія Ляо знову пішла в атаку, але цього разу Кан Чо не керував атакою безпосередньо, а замість цього грав у бадук з одним зі своїх лейтенантів, вважаючи перемогу вже забезпеченою. У той же час генерал Ляо Єлю Пенну очолив армію киданів, щоб атакувати і захопити Самсу (삼수; 三水). Однак Кан Чо не вжив жодних заходів для захисту від киданів. Тоді один із підлеглих Кан Чо розповів про його план армії Ляо. Солдати Ляо прорвали оборону міста. Після раптового нападу киданської армії військо Корьо було розгромлено, в результаті чого загинуло 30 000 солдатів Корьо, а Кан Чо був захоплений в полон. Імператор Шенцзун намагався переконати Кан Чо перейти на бік киданів і служити йому. Кан Чо відмовився здатися навіть під тортурами імператора, який у результаті стратив його.
Місце в історії та порівняння з Йон Кесомуном Кан Чо шанують як героя. Хоча його правління було часом війни проти завойовників Ляо, мало хто був страчений за його наказом, за винятком короля Мокджона та змовників вчених-чиновників. Кан Чо можна порівняти з його попередником Йон Кесомуном з Когурьо, який також вбив короля Когурьо за змову проти нього.
Однак Кан Чо не був таким видатним, як Йон Кесомун, оскільки не зміг утримати владу протягом тривалого часу. Кан Чо приніс великі перемоги Корьо над династією Ляо, але його смерть спричинила черговий період неспокою для Корьо, так само як смерть Йон Кесомуна для Когурьо. Кан Чо можна розглядати як менш видатну версію Йон Кесомуна.
Родина Батько: Кан Те-джу (강태주; 康泰周)
Дочка: Пані Кан (부인 강씨; 夫人 康氏)
Зять: Кім Чін-ю (김진유; 金振酉)
У масовій культурі
Телесеріал KBS2 «Імператриця Чончу» 2009 року (актор Чой Чже Сун). Телесеріал KBS2 «Корейсько-киданська війна» 2023 року (актор Лі Вон Джон).
Примітки