Гульчехра «Гулі» А. Ходжа (; 1973, Урумчі, Сіньцзян-Уйгурський автономний район, КНР) — уйгурсько-американська журналістка, яка з 2001 року працює на «Радіо Вільна Азія». У листопаді 2019 року ушанована премією Магнітського за права людини за репортаж про кризу прав людини в Сіньцзяні, а 2020 року стала лавреаткою премії «За відвагу в журналістиці» від Міжнародного фонду жіночих медіа та потрапила до списку 500 найвпливовіших мусульман.

Ранні роки Народилася 1973 року в Урумчі, Сіньцзян-Уйгурський автономний район, Китайська Народна Республіка. Її батько був відомим письменником й археологом, який очолював археологічний відділ Сіньцзян-Регіонального музею, свою роботу присвятив уйгурській мові й історії, а археологом провадив польові дослідження мумій, знайдених у Таримському басейні. Мати Ходжі працювала професором фармакології та фармацевтом. У неї є брат, який на півтора року молодший за неї. Її дід був широко відомим композитором традиційної уйгурської музики.

У дитинстві відвідувала уйгурськомовні школи, якими керували етнічні уйгури.

Закінчила Сіньцзянський педагогічний університет, де здобула ступінь бакалавра з уйгурської мови та літератури.

Кар'єра

Китайські державні ЗМІ Після закінчення коледжу стала ведучою першої в Китаї дитячої телевізійної програми уйгурською мовою та завдяки своїй ролі стала відомою в усьому Сіньцзяні. Працювала в китайських державних ЗМІ, зокрема на Сіньцзянському телебаченні та Центральному телебаченні Китаю.

Виїзд з Китаю та кар'єра на Радіо Вільна Азія

Ходжі стало неприємно через роботу з китайськими державними ЗМІ та ставлення до уйгурського народу після того, як вона відвідала уйгурських дітей, яких забрали з їхніх домівок та сіл, щоб виховувати у «материковому» Китаї та повідомила про це.

2001 року, перебуваючи у відпустці в Австрії, Ходжа вперше зайшла в Інтернет і дізналася про діяльність уйгурських активістів за межами Китаю. Перебуваючи у Відні, соромлячись своєї роботи на китайські державні ЗМІ, вирішила не повертатися до Китаю. У жовтні того ж року іммігрувала до США і почала працювати на «Радіо Вільна Азія», повідомляючи про репресії китайського уряду щодо уйгурського народу.

2017 року китайський уряд звинуватив Ходжу у тероризмі та вніс її до списку найбільш розшукуваних осіб. Її брата також заарештували і помістили до одного з таборів для інтернованих у Сіньцзяні через повідомлення Ходжі.

28 січня 2018 року Ходжа опублікувала інтерв'ю з Омурбеком Елі, заарештованого та звинуваченого у «терористичній діяльності» під час відвідування батьків у Сіньцзяні. Елі утримували в одному з таборів для інтернованих у Сіньцзяні, а пізніше звільнили. Через три дні, 31 січня, двадцять п'ять членів родини Ходжі викликали до місцевих відділків поліції в Сіньцзяні та затримали через їхній зв'язок з Ходжею.

У квітні 2021 року з'явились відео матері та брата Ходжі, на яких вони розповідають, що ведуть нормальне життя, але критикують репортажі Ходжі. Сама Ходжа вважає, що ці свідчення, отримані під тиском.

27 березня 2019 року зустрілася з державним секретарем США Майклом Помпео як представниця осіб, члени сімей яких утримуються в таборах для інтернованих у Сіньцзяні.

Визнання У листопаді 2019 року отримала премію Магнітського за права людини за свої репортажі про кризу з правами людини в Сіньцзяні.

2020 року включена до списку 500 найвпливовіших мусульман.

2020 року отримала нагороду «За відвагу в журналістиці» від Міжнародного фонду жіночих медіа.

Особисте життя Живе у Вудбріджі, штат Вірджинія, зі своїм чоловіком і трьома дітьми.

Примітки

Посилання