Ернест Тілль (4 січня 1846, Бережани — 21 березня 1926, Львів) — польський юрист, професор Львівського університету, член Польської академії знань.
Життєпис Ернест Тілль народився в місті Бережани в родині Йозефа та Марії. Навчався в гімназії у Львові, у 1865—1870 роках вивчав право та економіку у Львівському університеті, у 1871 році здобув ступінь доктора права. Працював у Прокуратурі Скорбу у Львові, а згодом проходив практику для адвокатури. З 1873 року викладав право в Аграрній академії у Дублянах та право у Школі господарства лісового у Львові. У 1877 році захистив габілітаційну працю «Про значення володіння при набутті нерухомості» () в Ягеллонському університеті та став доцентом кафедри цивільного права університету Львова. З 1878 року очолював адвокатську канцелярію на вул. Ягеллонській, 2. У 1888 році призначений титулярним професором, а у 1905 після виходу з адвокатури — звичайним професором. У 1905—1917 рр. очолював кафедру австрійського приватного права, у 1906/1907 навчальному році був деканом юридичного факультету. У 1921 році став почесним професором, читав лекції до кінця життя.
У 1897 році обраний членом-кореспондентом Польської академії знань, а у 1921 — дійсним членом Варшавського наукового товариства. Також був членом Наукового товариства у Львові (від 1920) та Юридичного товариства у Львові (президент від 1911). До 1914 року належав до відділу ц. к. Галицького господарського товариства в Ліську. У 1916 обраний президентом управи . У 1919 став віцепрезидентом і очолював львівське коло, яке розробило, зокрема, проєкт кодексу зобов'язань. Був головним редактором журналу .
У 1874—1875 роках разом з др. Ігнацем Щенним Чемеринським видавав журнал Prawnik, у 1876 заснував із д-р Przegląd sądowy i administracyjny, який згодом вів самостійно, а з 1893 року з д-р Броніславом Лозінським під назвою Przegląd Prawa i Administracji до 1926 року. Після його смерті журнал отримав назву на його ім'я: Przegląd Prawa i Administracji im. Ernesta TillaSkład Akademii Umiejętności Rocznik Akademii Umiejętności w Krakowie, Rok 1896/7 s. 28.
У науковій роботі займався цивільним правом — правом власності, спадкування та зобов'язань. Був творцем львівської школи приватного права, серед учнів якої були Роман Лонгшам де Бер'є, , та . Підготував проєкт загальної та спеціальної частин права зобов'язань, який став основою для кодексу зобов'язань 1933 року.
Отримав титул ц. к. радника двору, 22 жовтня 1917 року його підвищили до дворянства першого ступеня, а в дипломі від 6 лютого 1918 року додали приписку «з Кострина» (); він був власником Кострина, присілка Угерці Мінеральні. У 1926 році отримав . Помер 21 березня 1926 року у Львові. Похований у сімейній гробниці на Личаківському цвинтарі.
Родина Був одружений з Адольфіною. Діти: (1874—1936), Станіслав Тілль (1875—1945), Марія Згурська (н. 1878), Ядвіга (1881—1885), Ернест Тілль молодший (1884—1985) та Адольфіна Пагачевська (1886—1974).
Праці O podmiocie praw i prawach bez podmiotu (1872) O prawie zwyczajowym (1877) O przeniesieniu własności tabularnej (1878) O zasiedzeniu tabularnym (1879) Ogół praw majątkowych (1884) Prawo prywatne austryackie (1884—1904, 6 т.) Z nauki prawa obligacyjnego (1895, 5 т.) Zur Lehre von der Rechtsausübung (1915)
Нагороди
Орден Залізної Корони III класу (2 грудня 1898) Орден Відродження Польщі (2 травня 1923)
Примітки
Література R. Longchamps de Berier, Ernest Till jako cywilista, Lwów 1926 K. Sójka-Zielińska, Ernest Till (1846—1926), «Kwartalnik Prawa Prywatnego» 1997, R. VI, z. 3. A. Redzik, Profesor Ernest Till (1846—1926) — w stusześćdziesięciolecie urodzin i osiemdziesięciolecie śmierci, «Palestra» 2006, nr 3–4, s. 125—132 A. Redzik, Roman Longchamps de Berier (1883—1941), «Kwartalnik Prawa Prywatnego» 2006, z. 1, s. 5–108. Biogramy uczonych polskich, cz. I: Nauki społeczne, zeszyt 3, P–Z (pod red. Andrzeja Śródki i Pawła Szczawińskiego), Ossolineum, Wrocław 1985 S. Górzyński, Nobilitacje w Galicji w latach 1772—1918, Wydawnictwo DiG, Warszawa 1997