Оповідка — невеликий усний або письмовий розповідний твір, у якому коротко описується одна подія, випадок із життя або простий сюжет. Саме слово є українським і утворене воно від слова оповідати.
Літературознавче значення Окремий літературний жанр малої прози, який має свої жанрові ознаки: лаконічність, тісний зв'язок із усною традицією, виразний сюжет і стильові особливості.
Етимологія Слово «оповідка» є українським. Воно походить від дієслова «оповідати», тобто розповідати щось іншим. Корінь слова пов'язаний зі стародавнім словом «відати», що означало «знати» або «повідомляти». З часом від цього дієслова утворилося іменник «оповідка», яким стали називати коротку розповідь про подію чи випадок.
Приклади Одного ранку хлопчик побачив, як у бабусі впала сумка. Він підбіг, допоміг зібрати речі й посміхнувся. Бабуся подякувала, а хлопчик зрозумів, що допомагати іншим — це правильно.
Після уроків дівчинка знайшла в коридорі зошит. Вона віднесла його вчительці. Наступного дня власник зошита подякував їй, і дівчинка відчула радість від чесного вчинку.
Почався сильний дощ, і кошеня сховалося під лавкою. Хлопець узяв його на руки та заніс у під'їзд. Кошеня замуркотіло, ніби дякувало за тепло.
На уроці математики Андрій не міг розв'язати задачу. Після дзвінка друг пояснив йому розв'язання. Андрій зрозумів, що справжня дружба — це взаємодопомога.
Примітки
Посилання — сайт «Словотвір». — сайт «Горох». — сайт «Словник ua». — сайт «Вікі Київського столичного університету імені Бориса Грінченка».