Ларіно – Коллеферро/Сора – газопровід у центральній Італії.
Абсолютна більшість газопроводів Італії належить національному оператору газотранспортної мережі компанії SNAM. Втім, в 1960-х роках деякі лінії спорудила компанія Edison, що, зокрема, вела видобуток в провінції Кампобассо. Центр її операцій знаходився на родовищі Ларіно, до якого в першій половині 1960-х та другій половині 1970-х подали додатковий ресурс з родовищ К'єуті та Реггенте.
Видача ресурсу з Ларіно здійснювалась до розташованого за пару десятків кілометрів на адріатичному узбережжі Термолі, а також по спорудженому в 1966 – 1969 роках газопроводу Ларіно – Коллеферро, що включав ділянки:
- від Ларіно через Кампобассо до Чеккано завдовжки 184 кілометра з діаметром 350 мм;
- від Чеккано до Паліано довжиною 26 кілометрів з діаметром 250 мм;
- від Паліано до Коллеферро довжиною 5 кілометрів та діаметром 200 мм.
Також в 1967-му спорудили відгалуження Чепрано – Сора протяжністю 28 кілометрів, з яких 19 кілометрів були виконані в діаметрі 200 мм, а решта в діаметрах 150 мм та 100 мм.
Запаси італійських родовищ були не надто великі, проте в першій половині 1980-х та першій половині 1990-х років через Паліано та Кампобассо відповідно пройшли перша та друга нитки потужного газопроводу Мацара-дель-Валло – Мінербіо, спорудженого під транспортування ресурсу алжирського походження (до якого з другої половини 2000-х приєднався лівійський газ).
В першій половині 2010-х компанія Società Gasdotti Italia (SGI), що стала власником трубопроводів Edison, спорудила газопровід Паліано – Кампобассо, сполучений перемичками із залишеними від Ларіно – Коллеферро ділянками.
Неподалік від траси Ларіно – Коллеферро знаходиться ТЕС Кассіно (втім, через район її розташування також проходить Мацара-дель-Валло – Мінербіо).
Примітки