Мацара-дель-Валло – Мінербіо – потужна газопровідна система в Італії, що здійснює транспортування країною ресурсу походженням з Північної Африки.
В першій половині 1980-х років почались поставки до Італії алжирського природного газу, що надходив по Транссередземноморському газопроводу на Сицилію. Його подальше транспортування італійськими теренами від берегового приймального природного аж на північ країни здійснює потужна газопровідна система Мацара-дель-Валло – Мінербіо.
Першу нитку системи спорудили в 1980 – 1984 роках. Вона має загальну довжину 1438 кілометрів, з яких 16 кілометрів припадає на підводний перехід через Мессінську протоку. Перші 1097 кілометрів виконані в діаметрі 1200 мм, тоді як на завершальній ділянці у 325 кілометрів використали діаметр труб 1050 мм. Перехід через протоку має три нитки діаметром по 500 мм.
В 1992 – 1997 роках проклали другу нитку системи, маршрут якої в цілому співпадає з трасою першої нитки, хоча час від часу відхиляється від неї. Найбільшим таким відхиленням є ділянка, що починається в районі на північний схід від Неаполя та прямує через Кампокьяро, Кампобассо, Вастоджирарді та Сульмону, допоки в райні на схід від Риму не сходиться з першою ниткою (маршрут якої проходить ближче до західного узбережжя країни). Загальна довжина другої нитки 1513 кілометрів, з яких 32 кілометра припадає на підводний перехід через Мессінську протоку. По всій протяжності маршруту використали труби діаметром 1200 мм, за виключенням переходу через протоку, де лежать дві нитки діаметром по 650 мм.
Також варто додати, що підводну ділянку обох черг спорудило трубоукладальне судно "Castoro Sei", при цьому на першій черзі (над якою судно працювало в 1979 році) максимальна глибина у Мессінській протоці досягнула 365 метрів.
У першій половині 2000-х через газопровід Джела – Енна до системи став надходити ресурс лівійського походження.
Станом на кінець 2010-х система отримала кілька виконаних в діаметрі 1200 мм лупінгів, як то ділянка від Мацара-дель-Валло завдовжки 42 кілометра (2008), ще одна сицилійська ділянка Енна – Мессіна завдовжки 170 кілометрів (2005 – 2012) та прокладена по інший бік протоки по Калабрії ділянка Пальмі – Морана завдовжки 224 кілометра (2004 – 2007), а також відтинок у 94 кілометра від Кампокьяро до Сульмони (2004 – 2005).
Протранспортований ресурс передається до численних вінших трубопроводів, як то Гальяно – Джела, Гальяно – Терміні-Імерезе, Гальяно/Каркачі – Аугуста, Сант-Еуфемія – Кротоне, Сант-Еуфемія – Пістіччі, Тарсія – Кротоне, Монтезано – Бернальда – Бриндізі, Молітерно – Саннікандро – Латіано, Біккарі – Меліццано – Неаполь, Беневенто – Рим, Кампокьяро – Біккарі – Таранто, Кампобассо – Ларіно, Кампобассо/Форка-Карузо – Роккасекка – Паліано (при цьому Кампобассо та Форка-Карузо знаходяться на другій нитці, а Паліані на більш західній першій), Вастоджирарді – Васто, Форка-Карузо – Челліно, К'єті – Рим, Реканаті – Рим, Челлено – Чивітавекк'я, Челлено – Монтальто-ді-Кастро, Фояно-делла-К'яна – Пйомбіно, Ріміні – Террануова – Ліворно.
В кінцевому пункті траси природний газ можуть передавати до трубопроводів Мінербіо – Кортемаджоре – Мортара, Мінербіо – Кортемаджоре – Алессандрія, Мінербіо — Серньяно, Зімелла – Мінербіо, Равенна – Мінербіо, а також до підземного сховища газа Мінербіо. Також кінцевий відтинок системи сполучений з підземним сховищем газу Сан-Потіто-і-Котіньола.Elenco dei metanodotti facenti parte della Rete Nazionale dei gasdotti al 1° gennaio 2019, ai sensi del comma 1, art.2 del DM 22/12/2000
Неподалік від траси Мацара-дель-Валло – Мінербіо працюють розраховані на використання блакитного палива ТЕС Трапані (до Трапані веде перемичка завдовжки 37 кілометрів з діаметрами 250 мм та 150 мм), ТЕС Альтомонте, ТЕС Рицциконі, ТЕС Кассіно, ТЕС Челано, ТЕС П'єтрафітта, ТЕС Санта-Барбара.
Примітки