Промо́ва — жанр публічного усного мовленя, що належить переважно до публіцистичного стилю та спрямований на інформування, переконання або спонукання аудиторії до дії.Українська літературна енциклопедія: У 5 т. — К.: УРЕ, 1995. — Т. 4. — С. 192–193. Промова є однією з основних форм ораторського мистецтва та використовується в суспільно-політичному, освітньому, науковому й культурному житті.

Загальна характеристика Промова є жанром усного публічного виступу, що поєднує логічну аргументацію з емоційно-експресивними засобами впливу на слухачів.Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва та ін. — К.: Академія, 2007. — С. 570. Промова передбачає безпосередній контакт між мовцем і аудиторією, що зумовлює використання риторичних фігур, звертань і повторів.Передбачає точність та привильність мовлення. Вони досягаються на лексико-семантичному рівні, граматичному та стилістичному. Точність досягається: 1) знанням предмета мов­лення (спочатку ми пізнаємо реальний світ, а потім вислов­люємося про результати свого пізнання: пізнавальна здатність лю­дини залежить від її досвіду і набутих знань у відповідній галузі і в мові); 2) знанням мови, мовної системи усіх її рівнів, оволодінням стилістичними ресурсами, мовними засобами виражен­ня емоційності та ін.; 3) умінням узгодити знання про предмет зі знанням мови (умінням вибрати найточнішу для конкретної ситуації спілкування назву предмета, явища, процесу). Бабич Н. Д. Основи риторики. — Львів: Світ, 1990. — С. 94.

Походження та розвиток Жанр промови бере початок із античної риторики, де він був центральним елементом політичного та судового життя. Надалі промова набула розвитку в церковному красномовстві, публіцистиці та академічному дискурсі.

Види промов У теорії риторики розрізняють такі основні види промов: інформаційну — спрямовану на подання відомостей; переконувальну — орієнтовану на формування або зміну поглядів; урочисту — призначену для святкових та офіційних подій; агітаційну — спрямовану на спонукання до дій.Мацько Л. І. Риторика. — К.: Вища школа, 2003. — С. 214.

Етапи підготовки промови Алгоритм підготовки промови:

1) вибір теми;

2) складання плану;

3) збирання матеріалу;

4) запис промови;

5) розмітка тексту знаками партитури;

6) тренування. Мовні особливості Для промови характерні логічність викладу, чітка аргументація, використання риторичних запитань, звертань та емоційно забарвленої лексики.

Значення Промова є важливим засобом суспільної комунікації, впливу на громадську думку та поширення знань у сфері освіти, науки й культури.

Примітки

Джерела Українська літературна енциклопедія: У 5 т. — К.: УРЕ, 1995. Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва та ін. — К.: Академія, 2007. Енциклопедія сучасної України. — К.: ІЕД НАН України. Мацько Л. І. Риторика. — К., 2003. Бабич Н. Д. Основи риторики. — Львів, 2001.