Дмитро Гнатович Мишко (, село Папшулі, тепер Міорського району Вітебської області, Білорусь — ?) — український радянський діяч, 1-й секретар Шевченківського райкому КП(б)У міста Львова.
Біографія Народився в селянській родині.
У 1916—1926 роках — вибирач породи, розсильний, номерник, переписувач, конторник, лебідник, машиніст компресора шахти № 10 Смолянинівського рудника Донбасу.
Член РКП(б) з 1924 року.
У 1926—1928 роках — штатний пропагандист районного комітету КП(б)У міста Сталіно. У 1928—1930 роках — завідувач партійної просвіти районного комітету КП(б)У міста Сталіно.
У 1930 році — завідувач культпропвідділу районного комітету КП(б)У рудника Вітка міста Сталіно.
У 1930—1932 роках — студент інституту кадрів при Інституті червоної професури в Харкові.
У 1932—1933 роках — студент фізико-технологічного інституту в Харкові, навчання на закінчив.
У 1933 році — інструктор Горлівського міського комітету КП(б)У Донецької області.
У 1933—1935 роках — завідувач культпропвідділу Мар'їнського районного комітету КП(б)У Донецької області.
У 1935—1936 роках — інструктор Мар'їнського районного комітету КП(б)У Донецької області.
У 1936—1937 роках — завідувач відділу пропаганди та агітації Мар'їнського районного комітету КП(б)У Донецької області.
У 1937—1939 роках — завідувач відділу пропаганди та агітації Краматорського міського комітету КП(б)У Донецької (Сталінської) області.
У 1939 році працював помічником начальника планово-економічного відділу заводу імені Орджонікідзе міста Краматорська.
З січня 1940 до 1941 року — заступник голови виконавчого комітету Краматорської міської ради депутатів трудящих Сталінської області.
У 1941—1942 роках — у резерві виконавчого комітету Сталінської обласної ради депутатів трудящих.
Учасник німецько-радянської війни та партизанського руху. У 1942 році був слухачем спецшколи № 1 у Москві. У січні 1943 року призначений в групу уповноваженого ЦК КП(б)У по Сталінській області.
У серпні 1944 — після 1948 року — 1-й секретар Шевченківського районного комітету КП(б)У міста Львова.
Подальша доля невідома.
Нагороди орден «Знак Пошани» (23.01.1948) медалі
Примітки
Джерела газета «Вільна Україна» (Львів), вересень 1944 року. газета «Львовская правда» (Львів), лютий 1948 року.