Завод хімії хлору в Таваццано – підприємство хімічної промисловості на півночі Італії.
Завод у Таваццано почав роботу в 1938 році, при цьому тривалий час його базовим виробництвом було електролізне, що на основі розчину хлориду натрію продукувало хлор, каустичну соду та водень. Відносно масштабів діяльності відомо, що станом на середину 1970-х майданчик міг продукувати 35 тисяч тонн хлору на рік.
В якийсь момент асортимент майданчику поповнили такими похідними продуктами, як гіпохлорит натрію (результат реакції хлору та каустичної соди), соляна кислота (отримують спалюванням хлору та водню) та хлорид йоду.
З 1986 року безпосередній власник заводу компанія Societa Elettrochimica Sulfuri e Chloroderivati (ELESO) увійшла до бельгійської групи Solvay (також контролює великий завод хімії хлору у Розіньяно в італійській провінції Тоскана).
В 1992-му в Таваццано зупинили електролізне виробництво та припинили синтез соляної кислоти, а в 2006-му закрили напрям хлориду йоду. При цьому завод продовжив діяльність та станом на початок 2010-років х на основі привозного хлору та каустичної соди (зазвичай з Розіньяно) виробляв такі продукти, як:
- парахлорбензотрихлорид (також відомий як PCBTC) або 2,4-дихлоробензотрихлорид (2,4-DCBTC). Одночасно можливо було виробляти лише один з цих двох продуктів (в основному це парахлорбензотрихлорид), оскільки їх продукують в одному й тому ж реакторі. Побічним продуктом виробництва PCBTC є соляна кислота;
- 3,4-дихлоробензотрихлорид (3,4-DCBTC), сировиною для якого є PCBTC;
- 3,4,5-трихлоробензотрифторд (3,4,5-TCBTF), який отримували шляхом хлорування 3,4-дихлоробензотрифторду (3,4-DCBTF);
- гіпохлорит натрію.
3,4-DCBTF постачала компанія Finchimica з Манербіо (південніше від Брешії) і вона ж забирала 3,4,5-TCBTF, а також PCBTC та 3,4-DCBTC. Річна Виробнича потужність при цьому становила 9,9 тисяч тонн PCBTC або 9 тисяч тонн 2,4-DCBTC, 3,1 тисячі тонн 3,4-DCBTC та 2,3 тисячі тонн 3,4,5-TCBTF, а також 14,5 тисяч тонн соляної кислоти та 7,5 тисяч тонн гіпохлориту натрію.
В 2015-му завод відійшов компанії Inovyn – спільному підприємству Solvay and INEOS, при цьому вже у 2016-му останній придбав частку Solvay. Також відомо, що завод Inovyn у Таваццано спеціалізується на виробництві гіпохлориту натрію.
Примітки