Я́ків Іва́нович Самойло́вич ( , Тобольськ) — стародубський полковник.Томазов В.В. САМОЙЛОВИЧІМодзалевский В.Л. "Малороссийский родословник". Том 4
Біографія Народився в родині майбутнього гетьмана Івана Самойловича та шляхтянки Марії Голуб. Мав старших братів Семена та Григорія, а також сестер Параскеву та Анастасію.
Дата народження і відомості про ранні роки не збереглися. Відомо що після перевороту 1672 р. московський цар для гарантії лояльності забирав до свого двору старших синів гетьмана Самойловича; ця практика змінилася лише у 1675 р., коли в Москві утримували вже по одному сину. Черга Якова настала у 1676 р.: він перебував там безвідлучно до листопада 1678 р.Кривошея В.В. Козацька еліта Гетьманщини. К82 — К.: ІПіЕНД імені І.Ф. Кураса НАН України, 2008. — 452 с.
Після повернення обіймав уряд ніжинського полкового сотника.
7 червня 1685 р. помер його старший брат Семен, якого він заступив на посаді стародубського полковника, взявши під опіку родину брата. В цей час він одружився з шляхтянкою Анною Швейковською, і розпочав будівництво власного будинку в Стародубі. Зберігся його лист колишньому топальському сотнику Михайлу Рубцю з проханням надіслати для цього тесляра:
Відомості про діяльність на посаді полковника обмежені, і переважно стосуються вирішення земельних питань. Так, наприклад, у серпні 1686 р. за його наказом значний військовий товариш Степан Яворський з суддею Самійлом Івановичем провели розмежування ґрунтів між селами Тимоновичами та Семенівкою.Модзалевский В.Л. "Малороссийский родословник". Том 5 І того ж року роздав такі села: с. Азарівку — стародубському війту Ісаку Дерев'янціНародні рухи на Лівобережній і Слобідській Україні в 50-70-х роках XVII стГетьман Іван Мазепа та його доба с. Дохновичі — значному військовому товаришу Якову ЗавадовськомуМодзалевский В.Л. "Малороссийский родословник". Том 2 с. Пихторівку — полковому хрунжому Тимофію УлізкуУкраїнський історик, т. 31
Після невдалого українсько-московського походу на Крим у 1687 р. його батько гетьман Самойлович був звинувачений у «зраді Москви» та скинутий з гетьманства. Яків завчасно дізнався про небезпеку, яка загрожувала батьку, і разом зі своїм полком намагався до нього дістатись. Але його схопили, і повели до батька, коли той виходив з похідної церкви. Гетьмана посадили в простий віз, а сина зверху на шкапу без сідла і відправили до ставки боярина Голіцина, де мав відбутись над ними суд.
Голіцин не став влаштовувати повноцінний суд з розслідуванням справедливості звинувачень. Йому було достатньо, що Військо Запорозьке не хотіло його бачити гетьманом, і відповідно Самойловича позбавили гетьманства. Потримавши їх деякий час під караулом, він відправив їх у заслання. Спочатку в Орел, надалі річкою Окою їх повезли до Нижнього Новгороду і потім за царським указом до Кукарки. Після чого їх розділили: батька відправили в Тобольськ, а Якова з дружиною в Єнісейськ. У цей час мати з сестрами були відправлені в Седнів, де вони мали жити в бідності. Їм залишили найпростіше вбрання і 200 рублів.Вѣстникъ Европы
Помер 9 липня 1695 р. у Тобольську. Був похований у Стародубі.МІФ ПРО ХАБАР І. МАЗЕПИУКРАЇНСЬКИЙ АРХЕОГРАФІЧНИЙ ЗБІРНИК, TOM 19/20Описаніе Старой Малороссіи
Родина Був одружений зі смоленською шляхтянкою Анною Володимирівною Швейковською, донькою генерал-майора. У 1688–1696 рр. разом із чоловіком перебувала в засланні, але домоглась звільнення після його смерті. У 1701 р. стала дружиною стародубського полковника Михайла Андрійовича Миклашевського, з яким мала одного сина. Померла після 1729 р.
Герб Самойлович послуговувався родовим гербом Самойловичів — відміною герба Шалава (Салава): у щиті зображено два хрести в ряд, над якими розміщено третій. Відома його печатка 1686 р., на якій над гербовим щитом зображена корона з трьома пір’їнами; щит оточений рослинним орнаментом і супроводжується літерами «ЯИГПВИЦПВЗС», що розшифровуються як: «Яков Иванович Гетманич, Полковник Войска Их Царского Пресветлого Величества Запорозкого, Стародубский».КОЗАЦЬКІ ПЕЧАТКИ ГЕТЬМАНЩИНИ (середина XVII-XVIII ст.). За архівними матеріалами Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського
Примітки