Маннергейми — шведсько-фінський дворянський і графський рід, відомий з XVII століття, який відіграв значну роль у військовій, адміністративній та політичній історії Швеції, Фінляндії та Російської імперії.
Найвідомішим представником роду є Карл Густав Еміль Маннергейм — фінський воєначальник, регент і президент Фінляндії.
Походження Рід Маннергеймів походить зі Швеції. Первісне прізвище роду — Маннергейм, що, ймовірно, має німецьке або шведське коріння. У XVII столітті представники роду перебували на державній та військовій службі Шведської корони.
У 1693 році рід був внесений до шведського дворянства.
Рід у Фінляндії Після входження Фінляндії до складу Російської імперії у 1809 році Маннергейми зберегли дворянський статус і стали частиною фінської шляхти. Представники роду займали посади в адміністрації, армії та судовій системі Великого князівства Фінляндського.
У 1825 році рід отримав графський титул у Російській імперії.
Відомі представники Карл Густав Еміль Маннергейм (1867—1951) — фінський маршал, головнокомандувач збройних сил Фінляндії, регент (1918—1919) і президент Фінляндії (1944—1946); Карл Ерік Маннергейм — сенатор Великого князівства Фінляндського; Вільгельм Маннергейм — офіцер російської імператорської армії; Густав Маннергейм — державний службовець і землевласник у Фінляндії.
Маєтки Рід Маннергеймів володів низкою маєтків на території Фінляндії, зокрема в регіонах Уусімаа та Сатакунта. Найвідомішим є маєток Лоухісаарі, де народився Карл Густав Маннергейм.
Герб Родовий герб Маннергеймів містить елементи, характерні для північноєвропейської геральдики: щит із символічними фігурами та дворянську корону. Графська гілка роду використовувала розширену версію герба з щитотримачами.
Значення Рід Маннергеймів посідає важливе місце в історії Фінляндії як приклад шведсько-фінської аристократії, що адаптувалася до змін політичної влади та зберегла вплив у різні історичні епохи — від Шведського королівства до незалежної фінської держави.
Див. також Карл Густав Еміль Маннергейм Історія Фінляндії