З жовтня 1965 року до березень 1966 року, в Індонезії відбулася масштабна серія вбивств та політичних репресій націленних проти членів Комуністичної партії Індонезії та її можливих прихильників. Окрім комуністів та їхніх прихильників, переслідуванню піддалися члени руху жінок Індонезії, профспілок, етнічні японські абангани та китайці разом з атеїстами, невіруючими та лівими. За багатьма підрахунками кількість загиблих склало від 500 тисяч до 1 мільйона осіб, хоч і за вищими підрахунками кількість жертв сягає від 2-3 мільйона осіб. Злочини, які розцінюються як геноцид або політіцид, проводились за участю сухопутних військ Індонезії під керівництвом Хаджі Сухарто. Розслідування та розкриті документи показують, що влада Індонезії отримувала підтримку від інших краін, таких як Велика Британія та США.

Масові вбивства почалися на відповідь невдалої спроби державного перевороту організованого Рухом 30 вересня, що був однією з важливих подій під час так званого встановлення "Нового порядку" та знищення комуністичної партії Індонезії як політичну силу, саме тому армія майже одразу скинула причетність до спроби державного перевороту на комуністів. Ще одним важливим фактором антикомуністичних настроїв всередині країни стало поширення чорної пропаганди проти індонезійських комуністів спецслужбами США, Об'єднаного Королівства та Австралії. Під час Холодної війни, уряд США разом з союзниками намагались зменшити комуністичний вплив та притягнути країни до сфери впливу Західного блоку.

Масові вбивства почалися в жовтні 1965, за тижні після невдалого держперевороту, та досягли свого апогею на початку 1966. Репресії почалися зі столиці країни, Джакарти, поширились на Центральну та Східну Яву, зрештою перейшовши до провінції Балі. Тисячі вігілантів та підрозділів армії вбивати членів КПІ, або людей підозрюваних у симпатії до комуністів, разом з членами маргинальних спільнот. Потрясіння призвели до падіння влади Сукарно, який отримав титул "довічного президента", і започаткували три десятиліття прозахідного авторитарного мілітаристського президентства Сухарто.

Також дивитись

Різанина в Батавії Антикомуністичні масові вбивства Рух жінок Індонезії Операція Лотос Індонезійська окупація Східного Тимору Геноцид у Східному Тиморі Конфлікт у Папуа

Примітки