Навігаційні прилади — це інструменти, які використовують морські навігатори та пілоти як засоби своєї професійної діяльності. Метою навігації є визначення поточного місцезнаходження, а також встановлення швидкості, напряму тощо, щоб дістатися до порту або пункту призначення.

Карти та креслярські прилади  — це зображення районів плавання з відомостями, специфічними для морського середовища. Обчислювальні засоби: використовуються для необхідних математичних розрахунків. Нині застосовують електронні комп'ютер або калькулятори; серед традиційних засобів також були таблиці (тригонометричні, логарифмічні тощо) та логарифмічні лінійки логарифмічні лінійки. Вимірювальні циркулі (дільники) — застосовуються для вимірювання довжин відрізків і наближених довжин нелінійних шляхів на карті. Морський альманах — використовується для визначення положення небесного тіла на небі після виконання спостереження.  — застосовуються для перенесення лінії в паралельне положення, а також для порівняння орієнтації лінії з магнітною або географічною орієнтацією на розі вітрів компаса.

Безпосередні вимірювання Лаг і пісковий годинник — слугують для вимірювання швидкості судна відносно води.  — використовується для вимірювання глибини води та відбору зразків із дна.  — оптично вимірює вплив вітру на літальний апарат під час польоту.

Прилади для визначення місцезнаходження

Інструменти астрономічної навігації

Ці інструменти використовуються переважно для вимірювання висоти небесного тіла над горизонтом:

 — найвідомішим різновидом є квадрант Девіса. Він дозволяє вимірювати висоту Сонця без необхідності для навігатора дивитися прямо на сонячний диск. Посох Якова — давній інструмент, який вже давно вийшов з ужитку.  — надзвичайно простий прилад, що використовувався переважно арабськими мореплавцями. Він складається з невеликої дощечки з мотузкою з вузлами, що проходить через її центр. Спостерігач тримає один із вузлів у роті й віддаляє дощечку так, щоб її краї утворювали сталий кут з його очима. Морська астролябія — походить від класичної астролябії, була розроблена наприкінці XV століття і використовувалася у XVI—XVII століттях. Її витіснив , а згодом — і секстант. Квадрант — дуже простий інструмент, у якому використовувався висок.

Ці інструменти також використовуються для вимірювання кутової відстані між об'єктами:

 — винайдений у 1731 році. Перший широко визнаний прилад, здатний вимірювати кут без значного впливу хитавиці. Секстант — розроблений на основі октанта у 1757 році; з часом він зробив застарілими всі попередні інструменти, що виконували ту саму функцію.

Прилади для визначення пеленга Пелорус — використовується для визначення пеленгів орієнтирів, інших суден тощо відносно курсу судна.

Компаси  — застосовується для визначення магнітних пеленгів орієнтирів, інших суден або небесних тіл. Магнітний компас — використовується для визначення магнітного курсу судна.

Вимірювання часу Морський хронометр — використовується для визначення часу на нульовому меридіані з високою точністю, що є необхідним при обробці результатів спостережень у астронавігації. Ноктурлабіум — використовується для визначення місцевого видимого часу за допомогою спостереження за Полярною зорею та сузір'ями навколо неї. Кільцевий сонячний годинник або Астрономічне кільце — використовується для вимірювання висоти небесного тіла над горизонтом. Його можна застосовувати для визначення висоти Сонця або місцевого часу. Принцип роботи полягає в проходженні сонячного світла крізь невеликий отвір на ободі інструмента: пляма світла, що падає на протилежний бік кільця, вказує на висоту Сонця або час.

Усі згадані вище прилади були традиційними інструментами, що використовувалися аж до другої половини XX століття. Після Другої світової війни засоби електронної навігації розвивалися надзвичайно стрімко і значною мірою замінили традиційні інструменти. Електронні вимірювачі швидкості (лаги) та глибини (ехолоти) повністю витіснили свої застарілі аналоги. Радари стали повсюдними навіть на невеликих човнах. Деякі системи електронної навігації, такі як LORAN, вже самі встигли застаріти й були замінені системою GPS.

Електронні допоміжні засоби пересування З розвитком технологій дизайнери та інженери також звернули увагу на потреби меншин, зокрема людей з порушеннями зору. Для цього розробляються електронні засоби пересування, що допомагають незрячим ідентифікувати перешкоди та орієнтуватися у просторі задля підвищення мобільностіLi, Kun(LElectronic Travel Aids for Blind Guidanceinda). Sutardja Center for Entrepreneurship & Technology, Berkeley, California, 2015, pp. 1–10, Electronic Travel Aids for Blind Guidance.. Окрім систем GPS, існують й інші підходи — наприклад, інфрачервоні та ультразвукові датчики, а також оптичні технології, які розробляються для покращення навігації цієї групи людейPatra, Rusha, et al. «(PDF) an Electronic Travel Aid for Navigation of Visually Impaired Persons.» ResearchGate, Feb. 2011, https://www.researchgate.net/publication/224219996_An_electronic_travel_aid_for_navigation_of_visually_impaired_persons..

Див. також

(також відомий як «портлендський плоттер» або «транспортир Вімса») Косинець (лінійка)

Примітки

Посилання

Навігаційні прилади в Музеї моряків (англ.)