Льо́тчик (льо́тчиця), також піло́т, авіа́тор, літу́н — особа, що керує літальним апаратом, важчим за повітря літаком, планером або легшим за повітря дирижаблем, повітряною кулею, монгольф'єром, і має для цього відповідні навички, освіту, свідоцтво та внесена офіційно або в інший спосіб до членів екіпажу.
Розрізняють: льотчик-космонавт Льотчик-космонавт СРСР. льотчик-випробувач льотчик-інструктор військовий льотчик льотчик винищувальної авіації льотчик бомбардувальної авіації льотчик транспортної авіації льотчик цивільної авіації
Примітки
Джерела
Словник української мови: в 11 томах . — К., 1973. — Т. 4. — С. 586.