Анна Червінська (, 10 липня 1949 — 31 січня 2023)Zmarła Anna Czerwińska, wybitna himalaistka — польська альпіністка, гімалаїстка, підкорювачка шести восьмитисячників та Семи вершин. Вона стала другою полькою на вершині Евересту і найстаршою на той момент жінкою, що підкорила цю гору (тоді їй було 50 років).
Життєпис
Анна народилася у Варшаві в родині Теодора та Яніни Червінських. Закінчила фармацевтичний факультет Варшавського медичного університету. У 1976 році отримала докторський ступінь з фармацевтичних наук. Недовго працювала фармацевтом в аптеці «Cefarm» та в Дитячій лікарні. Врешті вона покинула цю роботу, повністю присвятивши себе альпінізму, яким зацікавилася ще у 1969 році, але медичні знання їй знадобилися у горах, щоб надавати допомогу іншим.
Червінська була учасницею Польської експедиції 1975 року, яка ознаменувала . Експедиція здійснила перше в історії сходження на Гашербрум III, але сама Червінська не змогла взяти участь у штурмі вершини через серйозну травму ноги.
У березні 1978 року Червінська підкорила північний схил Маттергорну разом з , Вандою Руткевич та , що стало першим зимовим сходженням цим маршрутом повністю жіночої команди.
У 1979 році Червінська разом з Пальмовською зійшли на вершину Ракапоші (7788 м) у Пакистані. 30 червня 1983 року вони разом піднялися на Броуд-Пік, ставши першими жінками, що зійшли на цю гору.
Червінська брала участь у чотирьох експедиціях на К2: у 1982, 1984, 1986 та 2010 роках, під час сходження 1986 року вона стала свідком трагедії, коли на горі загинуло 13 альпіністів.
15 липня 1985 року Червінська, Руткевич і Пальмовська піднялися на Нанга-Парбат, ставши першою повністю жіночою командою, яка досягла цієї вершини без підтримки чоловіків. У 1988 році Червінська очолила експедицію на Макалу, у 1990 — до Канченджанги. Також у 1990 вона була учасницею зимової експедиції на Макалу.
Протягом п'яти років альпіністка підкорила найвищі вершини всіх континентів: у 1995 — Аконкагуа (Південна Америка) та Кіліманджаро (Африка), у 1996 — Деналі (Північна Америка), Ельбрус (Європа) та гору Костюшко (Австралія), у 1998 — Вінсон (Антарктида), у 1999 — піраміду Карстенса (Австралія з Океанією) та 22 травня 2000 року — Еверест (Азія). Сходження на Еверест зробила її другою полькою (після Ванди Руткевич) і тринадцятою з поляків обох статей, що зійшли на цю гору; найстаршою жінкою, яка підкорила Еверест; а такоє першою полькою і другою з поляків обох статей (після Лешека Тіхого, що завершили підкорення Семи вершин.
6 червня 2000 року Червінська досягла вершини Шишабангми, а у 2001 році — підкорила Лхоцзе та Чо-Ойю.
Окрім альпіністської роботи, Червінська також є авторкою або співавторкою багатьох статей у альпіністській пресі (зокрема у часописі ), а також кількох книг про сходження на Маттергорн, Гашербрум, Броуд-Пік, Нангапарбат та К2. Також вона керувала фірмою, яка імпортувала одяг, ювелірні прикраси та інші східні товари з Індії.
Найважливіші досягнення в альпінізмі
Татри (найкоротший маршрут) північно-східної стіни (разом з Кристиною Пальмовською) Діреттіссіма північно-східної стіни (разом з Кристиною Пальмовською) 1991 — сольний перехід через
Альпи 1977 — північний схил Маттергорну (з Кристиною Пальмовською) 1978 — перше жіноче зимове сходження на північну стіну Маттергорну (1978, з Крістиною Пальмовською, Вандою Руткевич та Іреною Кесою)
Гімалаї та Каракорум 1979 — Ракапоші (7788 м над рівнем моря), перше сходження жінки, новий маршрут 30 червня 1983 року — Броуд-Пік: Скеляста вершина (8028 м), у складі жіночої команди з двох осіб з Кристиною Пальмовською (Пальмовська досягла головної вершини) 15 липня 1985 р. — Нанга-Парбат (8126 м), у жіночій команді з Вандою Руткевич і Кристиною Пальмовською 1986 — K2 (дійшла до висоти приблизно 8200 м) новим маршрутом разом із Кристиною Пальмовською та 21 травня 2000 — Еверест (8848 м), друге сходження польки 6 жовтня 2000 — Шишабангма Середня (8013 м) 21 травня 2001 р. — Лхоцзе (8501 м), перше сходження польки 25 вересня 2001 р. — Чо-Ойю (8201 м) 2 серпня 2003 — Гашербрум II (8034 м) 25 травня 2006 — Макалу (8485 м), перше сходження польки
Підкорені восьмитисячники Головні вершини: Нанга-Парбат, Еверест, Лхоцзе, Чо-Ойю, Гашербрум II, Макалу Бічні вершини: Броуд-Пік, Шишабангма
Сім вершин 1978 — Монблан — Європа 1995 — Аконкагуа — Південна Америка 1995 — Кіліманджаро — Африка 1996 — Деналі (Мак-Кінлі) — Північна Америка 1996 — Ельбрус — Європа 1996 — Гора Косцюшко — Австралія 1998 — Масив Вінсон — Антарктида 1999 — Пунчак-Джая (Пірамида Карстенса) — Австралія та Океанія 2000 — Еверест — Азія
Публікації
Zdobycie Gasherbrumów («Підкорення Гаршербрумів»), співавторка, «», Варшава, 1979, Trudna góra Rakaposhi («Важка гора Ракапоші»), «Sport i Turystyka», Варшава, 1982, Broad Peak '83 tylko dwie («Броуд-Пік '83 лише дві»), «Sport i Turystyka», Варшава, 1989, Nanga Parbat góra o złej sławie («Нанга-Парбат, гора з поганою славою»), «Sport i Turystyka», Варшава, 1989, Dwa razy Matterhorn («Двічі Маттергорн»), з Кристиною Пальмовською, «Sport i Turystyka», Варшава, 1980, Groza wokół K2 («Жах навколо К2»), «Sport i Turystyka», Варшава, 1990, Korona Ziemi («Корона Землі»), «», Варшава, 2000, GórFanka. Moje ABC w skale i lodzie («Фанатка Гір. Мої абетки у скелі та льоду»), вид. «Annapurna», Варшава, 2008, GórFanka. Na szczytach Himalajów («Фанатка Гір. На вершинах Гімалаїв»), вид. «Annapurna», Варшава, 2008, GórFanka. W Karakorum 1979—1986 («Фанатка Гір. У Каракорумі 1979—1986»), вид. «Annapurna», Варшава, 2010, GórFanka powraca w Karakorum («Фанатка Гір повертається до Каракоруму»), вид. «Annapurna», Варшава, 2011, GórFanka na himalajskiej ścieżce («Фанатка Гір на Гімалайській стежці»), вид. «Annapurna», Варшава, 2012,
Нагороди
Анна Червінська отримала почесне членство в .
9 грудня 2003 року президент Александр Квасневський нагородив її Срібним Хрестом за заслуги перед польським альпінізмом.
2018 рік — нагорода «за загальні досягнення видатної альпіністки, підкорювачки шести восьмитисячників та першої польки, яка досягла Семи вершин».
У 2019 році — медаль .
Примітки