Хліборобський клас — землевласники та поміщики. Термін, який запропонував та популяризував український консерватор В'ячеслав Липинський у своїй ідеології класократії на позначення людей які володіють землею, живучи осідлий образ життя та виробляють продукцію. За Липинським — це тип "войовника-продуцента", з якого колись витворилась колись на Україні провідна шляхетсько-дворянська верства.
Сутність У певний історичний період будь-яка державна нація, вважає Липинський, має в собі певну групу людей, яка є засадою її державного існування.
Промисловий клас, що до нього Липинський зараховував і робітників, і підприємців-капіталістів, жодною мірою не вписувався в поняття «органічного» класу. Зневажливе ставлення Липинського до промислового класу базувалося незначною роллю цього класу в соціальній структурі українського суспільства, разом з тим Липинський не виключав сформування промислового елементу серед українців. Україна для Липинського — це насамперед потужний клас хліборобів, у межах якого існують суперечності між багатими і бідними, але не боротьба. У хліборобах Липинський вбачає головного носія державної ідеї, до них він звертається зі своїм політичним проектом.
Див. також
Гетьманський рух
Джерела та література
«Листи до братів-хліборобів» ( Листи до братів-хліборобів. Про ідею і орґанізацію українського монархізму, писані 1919—1926. — Відень, 1926.)