Іван Андрійович Гашков (, село Етиш, тепер Чорнушинського району Пермського краю, Російська Федерація — , місто Москва, Російська Федерація) — радянський військовий діяч, командувач військ Уральського військового округу, генерал-полковник (1982). Член ЦК Компартії Білорусії. Депутат Верховної ради Білоруської РСР. Депутат Верховної ради СРСР 11-го скликання.

Життєпис Народився в селянській родині. У чотирнадцятирічному віці залишився круглим сиротою.

З 1944 року працював у Красноуфимському відділенні Казанської залізниці. Після закінчення курсів чергових станції — головний кондуктор Чорнушинського кондукторського резерву.

У 1948—1950 роках служив в залізнично-будівельному батальйоні Радянської армії.

З 1950 року — курсант гвардійського Ульяновського танкового училища імені Леніна.

Член ВКП(б) з 1951 року.

Після закінчення училища отримав призначення до 30-ї танкової дивізії: командир танка, танкового взводу, роти. Учасник бойових дій в Угорщині (1956).

У 1959—1962 роках — слухач командно-штабного факультету Бронетанкової академії імені Малиновського.

З 1962 до 1968 року служив у 56-й мотострілецькій дивізії: командир танкового батальйону, заступник командира танкового полку. У 1968—1969 роках — командир 141-го мотострілецького полку 85-ї мотострілецької дивізії, потім (до 1970 року) — заступник командира 242-ї мотострілецької дивізії Білоруського військового округу.

У 1972 році закінчив Військову академію Генерального штабу Збройних сил СРСР імені Ворошилова та був призначений командиром мотострілецької дивізії. З 1974 року — командир 30-го гвардійського армійського корпусу в Ленінградському військовому окрузі (штаб корпусу — місто Виборг).

У 1976—1979 роках — командувач 5-ї гвардійської танкової армії.

У 1979—1983 роках — начальник штабу — 1-й заступник командувача військ Білоруського військового округу.

У грудні 1983 — листопаді 1984 року — командувач військ Уральського військового округу.

У 1984—1987 роках — начальник Головного оперативного управління — заступник начальника Генерального штабу Збройних сил СРСР.

У 1987—1988 роках — начальник Вищих офіцерських курсів «Постріл» імені маршала Шапошникова.

У 1988—1991 роках — представник Головнокомандувача об'єднаних Збройних Сил країн Варшавського договору в Болгарській народній армії.

З 1991 року — у відставці в Москві.

Помер 14 вересня 2003 року в Москві. Похований на Троєкуровському цвинтарі Москви.

Звання генерал-майор (1974) генерал-лейтенант (1976) генерал-полковник (1982)

Нагороди та відзнаки орден Леніна орден Червоного Прапора орден Кутузова ІІ ст. (4.11.1981) — за підготовку та проведення оперативно-стратегічних навчань «Захід-81» орден Червоної Зірки орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» ІІІ ст. медалі

Примітки

Джерела Депутаты Верховного Совета СССР 11-го созыва. Москва: Изд-во «Известия Советов депутатов трудящихся СССР», 1984 Память, увековеченная в камне