Подільський шлях святого Якова ( ісп. Camino Podolico) — культурно-пізнавальний та паломницький маршрут, що пролягає з Вінниці до Кам'янця-Подільського через місто Бар. Маршрут створено за моделлю Шляхів святого Якова (Camino de Santiago), які проходять через усю Європу та ведуть до міста Сантьяго-де-Компостела в Іспанії.

Станом на 2026 рік маршрут поєднує 14 точок Вінницької та Хмельницької областей. Загальна протяжність шляху становить понад 250 км; його можна подолати за 14–16 днів у форматі пішої або велосипедної подорожі. Уздовж маршруту передбачена туристична інфраструктура для харчування та ночівель із середньою відстанню між зупинками 20–30 км. Сезон маршруту триває з 1 квітня по 31 жовтня.

У травні 2024 року, за результатами сертифікаційного циклу Ради Європи, було підтверджено статус Подільського шляху святого Якова як складової європейського культурного маршруту Camino de Santiago.

Історія маршруту

Подільський шлях святого Якова розроблено у 2021 році Вінницькою міською радою з ініціативи міського голови Вінниці Сергія Моргунова та за підтримки Українського культурного фонду. У межах проєкту створено офіційний вебсайт маршруту, розроблено детальний трекінг, запроваджено паспорт пілігрима та сертифікат про проходження, промарковано маршрут вказівниками, інформаційними стендами та навігаційними стрілками.

У перший тестовий сезон маршрут подолали близько 150 осіб. У зв'язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації в Україну у 2022—2023 роках функціонування маршруту було призупинене, відновлене у 2024 році на запит пілігримів.

У 2023 році у Вінниці відкрито офіційну відправну точку Подільського шляху святого Якова — скульптуру святого Якова біля францисканського костелу Пресвятої Діви Марії Ангельської. Саме тут паломники, які розпочинають маршрут з Вінниці, можуть отримати паспорт пілігрима.

У 2024 році до маршруту додано бонусний відрізок з Кам'янця-Подільського до сіл Завалля та Панівці, де розташована єдина на Поділлі церква святого Якова.

Того ж року уряд автономної спільноти Галісія в межах проєкту Simbolos Jacobeos en el mundo передав місту Вінниця вказівний камінь із зазначенням напрямку та відстані до міста Сантьяго-де-Компостела — 4 625 км. А на ключових сакральних і світських об'єктах уздовж маршруту було встановлено десять керамічних сонячних мушель — символів Шляху святого Якова.

Подільський шлях святого Якова є членом Європейської федерації Шляху святого Якова — міжнародної організації, заснованої 25 травня 2011 року. Подільський шлях святого Якова було офіційно прийнято до Федерації під час Генеральної асамблеї 29 червня 2023 року в місті Потес (Іспанія).

4–5 липня 2024 року в місті Сантьяго-де-Компостела заступника Вінницького міського голови Андрія Очеретного було обрано віцепрезидентом Європейської федерації Шляху святого Якова на 2025—2028 років.

У 2024 році у Вінниці створено Асоціацію друзів Шляху святого Якова в Україні, діяльність якої спрямована на супровід і прийом пілігримів, розвиток інфраструктури та відновлення маркування вздовж усього маршруту. Засновниками є відомі регіональні діячі туризму: Олексій Бевз - знавець парків у Вінниці та Владислав Підгаєць - учасник проекту "Нові лідери". Завдяки їхній роботі збільшується кількість місць для ночівлі та збільшується суспільний інтернес до маршруту. До прикладу, деякі пілігримки вирішили заснувати власну організацію-амбасадорок шляху.

Історична довідка

Кам'янець-Подільський став ключовим пунктом паломницьких маршрутів на Поділлі ще з XV століття. Тут розташовувалися заїжджі -двори, де прочани могли відпочити перед подальшою дорогою. Крім цього, цей центр забезпечував зв'язки як з Правобережною Україною, так і з Центральною та Західною Європою. Вінниця, Бар і Кам'янець були опорними точками паломництв і торговельних шляхів (Чорний шлях, Кучмацький шлях та ін.), а також осідком католицьких орденів у XVII—XVIII століттях, частина з яких не поширювалися східніше від цих міст (єзуїти, капуцини).

XVI ст. — час так званих «ходінь» та «путників», що наслідували усну традицію переказів, наприклад, подолянин Мелетій Смотрицький склав полемічний текст «Apologia peregrinatiey do kraiów wschodnich» (1628), що відображав прочанський досвід автора. Письменник відійшов від середньовічної концепції прощі як виключно побожної справи, його проща — це шлях пошуку власної ідентичності, зокрема через кризу віри. Шукаючи джерела духовної віднови себе як християнина на твердих засадах віри, Смотрицький звертався до апостола Якова: «Vir enim duplex animo inconstans est in omnibus viis suis» — «Двоєдушна людина непостійна на всіх дорогах своїх» (Якова 1:8). У XVII—XIX ст. культура паломництва розвивалася завдяки місцевим святиням, релігійним обрядам і формуванню своєрідної «індустрії» прощ — з духовними лавками, будинками для прочан, сакральною літературою. Подільські прочани прямували як до Західної Європи і Святої Землі, так і до святинь свого краю, поєднуючи традиції різних християнських конфесій.

У ХІХ ст., коли Поділля було анексоване Російською імперією, маршрут Вінниця — Браїлів — Бар — Кам'янець-Подільський поновив своє значення як паломницький. Дорога, що з'єднувала повітовий центр Вінницю та губернську столицю Кам'янець-Подільський, приваблювала прочан об'єктами поклоніння.

У часи войовничого атеїзму СРСР спостерігався спад паломництва через релігійні переслідування, але пам'ять про традиції жила на Поділлі, і навіть поповнювалася новими чудами (т. зв. «Калинівське диво» чи явлення Богородиці у 1923 році). Новостворений Camino Podolico (Подільський шлях Святого Якова) успадкував давню традицію християнського паломництва.

Точки на маршруті №ПочатокКінецьВідстаньПроходить через1ВінницяГнівань25,8 кмПрибузьке, Селище, Ільківка2ГніваньБраїлів18,04 кмДемидівка, Могилівка (в тому числі через кар'єр "Голубе озеро")3БраїлівЖмеринка11,93 кмЛеляки4ЖмеринкаСеверинівка25,7 кмМежирів, Сербинівці5СеверинівкаБар25,56 кмМельники6БарЯлтушків23,5 кмЖуравлівка7ЯлтушківВіньківці30 кмДашківці8ВіньківціЗіньків16,4 кмСтаніславівка9ЗіньківМаліївці22, 1 кмПокутинці, Проскурівка10МаліївціДунаївці19 кмПідлісний Мукарів11ДунаївціМаків24,3 кмСлобідка-Рахнівська, Михайлівка12МаківКам'янець-Подільський22,29 кмШатава, Гуменці13Кам'янець-ПодільськийЗавалля23, 7 кмСуржа, Рихта

Статистика

У тестовому 2021 році маршрут повністю або частково пройшли близько 150 осіб; із них приблизно 35 пілігримів отримали сертифікат про проходження маршруту в Кам'янці-Подільському.

Після дворічної перерви маршрут було відновлено у 2024 році. Протягом сезону 2024 року Camino Podolico подолали 338 пілігримів, з яких 242 були жінками та 96 — чоловіками. Більшість учасників (258 осіб) проходили маршрут пішки, тоді як 80 — на велосипедах.

У сезоні 2025 року зафіксовано подальше зростання інтересу до маршруту. Протягом року було видано 568 сертифікатів про проходження, що на 267 більше, ніж у сезоні 2024 року. З них 177 сертифікатів видано в місті Бар, а 391 — у Кам'янці-Подільському. Загалом маршрут у 2025 році пройшли 371 жінка та 197 чоловіків; згідно зі статистикою, приблизно кожен сьомий учасник долав шлях на велосипеді. Також маршрут у 2025 році пройшли четверо іноземних пілігримів — громадяни Канади, Німеччини, Польщі та Чехії.

Супутні проєкти маршруту

У 2024 році департамент маркетингу міста та туризму Вінницької міської ради, за кошти гранту Європейського Союзу, Ради Європи та Європейської Комісії реалізував проєкт «Шлях має тривати». У межах проєкту було досліджено гастрономічну спадщину регіону, випущено гастрокаталог та відеосюжети про локальні страви Поділля.

До гастрономічного каталогу увійшли 22 рецепти автентичних подільських страв українською та англійською мовами. Каталог містить перелік локацій уздовж маршруту, де мандрівники можуть скуштувати ці страви. Серед представлених страв — борщ на вишні та фаршировані курячі шийки (Вінниця), рубці зі шлунку молодого теляти (Ворошилівка поблизу Гнівані), рагу з кислими огірками (Браїлів), вареники з вишнею в киселі та фарширована щука (Жмеринка), голубці на свинячому ребрі часів королеви Бони та молочний кисіль (Бар), білий борщ (Маліївці) та інші страви традиційної подільської кухні.

Подільський шлях святого Якова також використовується як інструмент психологічного та емоційного відновлення для українських військовослужбовців у період реабілітації, ветеранів російсько-української війни та членів їхніх родин. Так, у 2024—2025 рр. проведено дводенний арттерапевтичний похід для жінок військовослужбовців з майстер-класом і розписом зупинки громадського транспорту, сплав річкою Рів та похід частиною маршруту для ветеранів.

Примітки