Паньчак Володимир Ярославович (нар. 1 серпня 1982 року, місто Миколаїв, Львівська область, Українська РСР) — український блогер та коментатор суспільно-політичних тем. Відомий публікаціями та відеоматеріалами на політичну тематику.

У своїх виступах просуває проросійські, антизахідні та антисемітські погляди. Брав участь у спільних ефірах із проросійськими блогерами та колишніми медійними проєктами. У вересні 2025 року Служба безпеки України повідомила йому про заочну підозру в державній зраді та виправдовуванні російської агресії.

Життєпис Володимир Паньчак народився 1 серпня 1982 року у місті Миколаїв Львівської області. За інформацією окремих медіа, навчався на юридичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. До початку активної медійної діяльності займався підприємництвом та фігурував як засновник або керівник кількох комерційних структур..

За даними аналітичних сервісів та відкритих реєстрів, у Львові зареєстроване ТОВ «РоботаЄ», керівником якого є Руслан Довган. Основним видом діяльності компанії зазначено агентство працевлаштування, а також додаткові види діяльності, зокрема інформаційні послуги та фінансові операції. (youcontrol.com.ua) У коментарі для видання «Еспресо.Захід» Руслан Довган повідомив, що в минулому мав епізодичну співпрацю з Володимиром Паньчаком-Шереметою, однак після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну їхня взаємодія припинилася.

У журналістських матеріалах також зазначалося, що діяльність пов’язаних осіб могла бути зосереджена на консалтингу з працевлаштування за кордоном та роботі з українцями, які перебувають за межами України.

Переломним етапом у медійній діяльності Паньчака став період пандемії COVID-19, під час якого він почав активно розвивати свої соціальні мережі та відеоплатформи. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну (24 лютого 2022 року) його публічна діяльність, за даними окремих медіа, набула більш політизованого характеру. За інформацією з відкритих джерел та журналістських публікацій, Паньчак тривалий час проживав у Великій Британії та Польщі. Окремі повідомлення також стверджують, що з 2024 року він перебуває у Білорусі.

Володимир Паньчак внесений до бази центру «Миротворець». Також є активним членом забороненої проросійської політичної партії «Держава» якою керує Дмитро Василець.

Кримінальна діяльність

Велика Британія У 2010 році Володимир Паньчак став головним фігурантом гучного судового процесу в Лондоні. За матеріалами слідства Служби доходів та митниці Великої Британії (HMRC) та публікаціями у британській пресі, Паньчак очолював злочинну групу з 11 осіб, яка складалася переважно з нелегальних мігрантів з України.

Учасники угруповання зареєстрували кілька фіктивних будівельних компаній і подали понад 1600 неправдивих заяв на повернення податків від імені вигаданих працівників. У такий спосіб зловмисники ошукали бюджет Великої Британії на 4,5 мільйона фунтів стерлінгів (понад 6 млн доларів США на той час). Викрадені кошти витрачалися на предмети розкоші, зокрема автомобілі преміумкласу (Porsche Cayenne, BMW X5, Range Rover Sport), елітний відпочинок на Карибських островах та послуги ескорт-агенцій.

Паньчака заарештували у березні 2009 року. Перебуваючи під вартою в очікуванні суду, він продовжував дистанційно керувати спільниками з в'язниці. Під час обшуків у липні 2009 року правоохоронці вилучили 361 000 фунтів стерлінгів готівкою, зброю, а також записники з персональними даними сотень осіб, чиї імена використовувалися для махінацій.

У липні 2010 року Саутворкський королівський суд (Southwark Crown Court) визнав 27-річного Володимира Паньчака винним у змові з метою шахрайства та зловживанні податковою системою. Як організатора та лідера угруповання, його засудили до 6 років і 1 місяця позбавлення волі. За офіційними даними британських податківців, значна частина викрадених коштів перераховувалася в Україну на рахунки, пов'язані з організованою злочинністю.

Україна 19 вересня 2025 року Служба безпеки України (СБУ) спільно з прокуратурою Львівської області офіційно повідомили Володимиру Паньчаку-Шереметі про заочну підозру. Слідство інкримінує йому порушення за двома статтями Кримінального кодексу України:

ч. 2 ст. 111 — Державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану.

ч. 2 ст. 436-2 — Виправдовування, визнання правомірною чи заперечення збройної агресії РФ проти України, глорифікація її учасників.

За даними правоохоронців, ініційовані експертизи підтвердили, що його діяльність спрямована на підрив національної безпеки. Оскільки фігурант переховується за межами України, його оголошено у розшук. Санкція статей передбачає покарання від 15 років позбавлення волі до довічного ув'язнення.

Польща З 6 грудня 2023 року Володимир Паньчак розшукується Окружною прокуратурою в Жешуві за підозрою в організації нелегальної міграції (ст. 264a § 1 КК Польщі) та махінаціях із документами (ст. 270 § 1 та ст. 272 КК Польщі).

Блогерство Володимир Паньчак став відомим завдяки активності в соціальних мережах та на відеоплатформах, зокрема YouTube, Facebook, TikTok і X (Twitter), де позиціонує себе як громадський коментатор та критик влади. У своїх публікаціях і відеоматеріалах він висловлював критику щодо української влади, зокрема з питань внутрішньої політики та мобілізаційних заходів, а також коментував перебіг повномасштабної війни Росії проти України.

Паньчак також брав участь у спільних онлайн-ефірах з іншими блогерами та громадськими діячами, серед яких згадуються Остап Стахів, Руслан Коцаба, Максим Шихалєв (відомий як Тамір Шейх) та Микола Дульський.

У 2023–2024 роках окремі відеоматеріали Володимира Паньчака-Шеремети, за повідомленнями медіа, використовувалися в програмах російського пропагандиста Володимира Соловйова («Вечер с Владимиром Соловьёвым») як приклади нібито внутрішнього невдоволення в Україні. Також Паньчак-Шеремета неодноразово брав участь у відеопроєктах державного інформаційного агентства Білорусі БЕЛТА. У цих матеріалах він подавався як «бізнесмен, який понад 20 років прожив у Лондоні». Українські медіа зазначали, що така характеристика контрастує з інформацією про наявність щодо нього кримінальних проваджень і судових рішень у Великій Британії, однак ці твердження подаються з різними інтерпретаціями залежно від джерела.

Погляди Він послідовно транслює російський пропагандистський наратив про «державний переворот». Стверджує, що події 2014 року були організовані західними спецслужбами (зокрема MI6 та ЦРУ) для перетворення України на «антиросійський плацдарм». У своїх виступах заперечує суб’єктність українського народу, називаючи Майдан причиною втрати територій та економічного занепаду.

Одним із елементів пропаганди Володимира Паньчака також є просування ідеї про необхідність капітуляції України та подальшого «примирення» з Росією наводячи приклад Чеченської Республіки. Блогер стверджує, що ці дії принесуть Україні «стабільність, безпеку та економічний добробут». Аналітики та правозахисники вказують на те, що Паньчак-Шеремета свідомо ігнорує реальний стан справ у Чечні, створюючи ілюзорну картину для своєї аудиторії. У Чеченській Республіці, яку блогер наводить як приклад, зафіксовано найвищий рівень порушень прав людини. Міжнародні організації (Human Rights Watch, Amnesty International) регулярно звітують про масові позасудові страти, катування та викрадення людей, що є інструментом залякування будь-якої опозиції.

У своїх публічних виступах Паньчак позиціонує себе як радикальний прихильник «істинного православ’я» у трактуванні Московського патріархату. Блогер систематично дискредитує Православну церкву України, називаючи її «політичним проєктом» та «розкольниками». Паньчак-Шеремета транслює антизахідні стереотипи, звинувачуючи Католицьку церкву в «експансії на схід» з метою знищення православної ідентичності. Він публічно закидає Ватикану «зраду християнських догматів» та нібито співпрацю з «антихристиянськими глобалістськими силами». У його виступах часто звучать тези про «екуменічну змову» та «сатанізм» західних інституцій. Він намагається надати військовій агресії РФ проти України ознак «священної війни» проти «безбожного Заходу», що повністю збігається з ідеологічними установками Російської православної церкви.

Погляди Паньчака містять ознаки класичного антисемітизму, який він маскує під критику «глобалізму» та «фінансових еліт». Блогер регулярно просуває наратив про те, що Україна перебуває під контролем «міжнародного сіонізму» або «єврейських олігархічних кланів». Він маніпулює етнічним походженням українських політичних лідерів, намагаючись представити їх як агентів, що діють в інтересах «світового кагалу». Будь-які дипломатичні чи гуманітарні контакти між Україною та Ізраїлем він трактує як доказ «секретних домовленостей» щодо перетворення України на «новий Єрусалим» або територію для переселення.

У своїх публічних виступах Володимир Паньчак активно просуває концепцію «єдиного слов’янського простору», що обмежується виключно Україною, Росією та Білоруссю. Він характеризує російську агресію як «братовбивчий конфлікт», штучно спровокований країнами Заходу (зокрема США та Великою Британією) з метою нібито «винищення слов'янської раси». Паньчак-Шеремета свідомо виключає з поняття «слов’янського світу» такі нації, як поляки, чехи, словаки, болгари, словени та хорвати. Оскільки ці народи є членами ЄС та НАТО і активно підтримують Україну в обороні проти РФ, їхнє існування суперечить його тезі про те, що «Захід прагне знищити слов'ян». Використовуючи термін «слов’янська єдність», блогер фактично підміняє етнічну приналежність. Будь-яка слов’янська держава, що обирає демократичний шлях розвитку, у його виступах маркується як «зрадник» або «інструмент Заходу».

Окремим аспектом активності Володимира Паньчака є проведення прямих ефірів на платформі TikTok, які мають ознаки провокативного характеру. Під час цих трансляцій він неодноразово приміряв на себе образ співробітника львівського Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). У межах цієї «ролі» блогер висловлює погрози щодо примусової мобілізації глядачів, використовуючи термінологію «упакувати всіх». Такі дії Паньчака оцінюються експертами як свідома дискредитація Збройних Сил України та процесу мобілізації в умовах воєнного стану. Створення подібного контенту сприяє посиленню напруги в суспільстві та підігрує російським пропагандистським наративам про «свавілля ТЦК», що має на меті дестабілізацію внутрішньої ситуації в країні.

У своїй публічній діяльності Володимир Паньчак систематично просуває наративи, спрямовані на дискредитацію Збройних сил України. Основними елементами його пропаганди є заперечення доцільності спротиву. Паньчак характеризує захист України від російської агресії як «безглузде кровопролиття», стверджуючи, що війна ведеться виключно в інтересах західних країн. Блогер використовує принизливу лексику щодо бійців ЗСУ, називаючи їх «кріпаками», що, за оцінками експертів, має на меті деморалізацію війська та приниження честі й гідності захисників. Він активно закликає до ухилення від мобілізації, називаючи її «незаконною». Особливу увагу привертає його маніпулятивне трактування абревіатури СЗЧ (самовільне залишення частини). Паньчак публічно героїзує дезертирство, розшифровуючи цей термін як «сила, звитяга, честь», фактично підбурюючи військовослужбовців до вчинення кримінальних правопорушень.

Сім'я

Одружений, виховує двох доньок. Проживає у Республіці Білорусь.

Див. також

Стахів Остап Васильович Дульський Микола Олександрович Російська дезінформація під час російсько-української війни

Примітки