Імператор Ґо-Мідзуноо́ (, ґо-мідзуноо тенно; 29 червня 1596 — 11 вересня 1680) — 108-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 9 травня 1611 — 22 грудня 1629Усі дати подані за європейським календарем.. Перший імператор періоду Едо. Ім'я перекладається як Пізній МідзунооВідносно імператора Мідзуноо, що дає змогу низки дослідників його вважати Мідзуноо II.
Біографія Імператор Ґо-Мідзуноо народився 29 червня 1596 року. Він був третім сином Імператора Ґо-Йодзея. Матір'ю хлопчика була фрейліна Коное Сакіко, донька великого державного міністра Коное Сакіхіси. Новонародженому дали ім'я принц СанІмператор Ґо-Мідзуно // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997..
1 лютого 1601 року Сана проголосили Імператорським принцом. 5 лютого 1611 року він пройшов церемонію повноліття та отримав ім'я Котохіто.
9 травня 1611 року, у зв'язку зі зреченням Імператора Ґо-Йодзея, Котохіто успадкував трон, а 24 травня того ж року пройшов церемонію інтронізації. Оскільки йому протегував покійний сьоґун Токуґава Ієясу, стосунки Котохіто з батьком були напруженими.
За правління Імператора Ґо-Мідзуноо сьоґунат Токуґава видав ряд законів, які обмежували політичні права і традиційні привілеї Імператорського двору та столичної аристократії. Серед них найголовнішим були «Закони для придворних» і «Імператорсько затверджені закони про пурпурні мантії» 1613 року, що регулювали надання придворних аристократам рангів, посад (перший) та визначав, право сьогунату призначати посадових осіб і змінювати назву еру панування імператора, й «Заборони Імператору та аристократичним родам» 1615 року. Вони ставили Імператорський двір у повну залежність від Кіотського сьосідая сьоґунату, а Імператора — від радників та зв'язкових із сьоґунатом. Тепер сессьо або кампаку головував у імператорських радах і чиї рішення могли виконуватися лише зі схвалення сьогунату через букетенсо. Це виключало знать та верховних імператорів, крім п'яти регентських родів (Коное, Такацукаса, Кудзьо, Ітідзьо і Нідзьо — підклани Північних Фудзівара), із процесу формування політики в Імператорському дворі.
1620 року сьоґунат змусив Імператора Ґо-Мідзуноо одружитися з Токуґавою Кадзуко, донькою 2-го сьоґуна Токуґави Хідетади. Початково вона мала статус наложниці, однак під тиском самурайського уряду монарх був змушений надати їй титул Імператриці. Це була перша Імператриця з самурайського роду від часів Тайра но Токуко, доньки міністра Тайра но Кійоморі. 1627 року сьоґунат знову завдав шкоди авторитету Імператора Ґо-Мідзуноо під час «інциденту з пурпуровими рясами», проголосивши нелегітимними ряд монарших рескриптів. Він також засвідчив свою зневагу до двору, відправивиши на Імператорську аудієнцію пані Касуґу, годівницю 3-го сьоґуна Токуґави Ієміцу, яка не мала ні титулу, ні чиновницького рангу.
22 грудня 1629 року ображений Імператор Ґо-Мідзуноо зрікся престолу і прийняв титул Верховного Імператора. Трон перейшов його 6-річній доньці, яка прийняла ім'я Імператора Мейсьо. Оскільки її матір'ю була Токуґава Кадзуко, батько заборонив їй виходити заміж, а після настання повноліття відав у монастир. Перед постригом він змусив доньку передати трон її єдинокровному брату Цуґухіто, що прийняв Імператору Ґо-Комьо. У відставці Імператор Ґо-Мідзуноо завідував справами двору протягом правління своїх синів — Імператорів Ґо-Комьо, Ґо-Сая і Рейґена.
За життя Імператор Ґо-Мідзуноо вивчав японську літературу, поезію та історію. Під псевдонімом Ґьокуро — «Самоцвітна роса» — він видав поетичну «Збірку чайчиного гнізда», ососю.. Монарх також був майстром ікебани та садівництва. Сад, створений за його проєктом в Імператорській віллі Сюґакуїн, вважається одним з найкращих зразків японського паркового мистецтва 17 століття. Поряд з цим відставний Імператор цікавився буддизмом і 1651 року постригся у ченці під іменем Ендзьо.
11 вересня 1680 року Імператор Ґо-Мідзуноо у 85-річному віці. Його поховали в гробниці Цукінова, цукі но ва но місасаґі., на території монастиря Сенрюдзі в районі Хіґасіяма, в Кіото..
Він ігнорував закони імператорського двору і запрошував до палацу повій і таємно ходив у публічні будинки. Після зречення від престолу, навіть після прийняття буддійських обітниць, його коханки народили йому понад 30 дітей.
Генеалогічне дерево
Родина
Батько:Імператор Ґо-Йодзей(1571—1617) 107-й Імператор Японії.Мати:Коное Сакіко(1575—1630) донька Коное Сакіхіси, названа донька радника Тойотомі Хідейосі. Головна дружина: Токуґава Кадзуко (1607—1678)
Імператриця. 5-а донька 2-го сьоґуна Токуґави Хідетади. Інше ім'я: Тофукумон-ін.. 2-й син: Сукехіто. (1626—1628) 3-й син: Вака. (1628) 2-а донька: Окіко. (1623—1696)
109-й Імператор Японії (Імператор Мейсьо). 3-а донька: Акіко. (1625—1651)
дружина радника Коное Хісацуґу. 4-а донька: Акіко. (1629—1675)
прийняла чернечий постриг 1638 року.. 6-а донька: Йосіко. (1632—1696)
дружина радника Нідзьо Міцухіри. 7-а донька: Кіку. (1633—1634) Дружина: Соно Міцуко (1602—1656)
Фрейліна. Донька тимчасового старшого радника Соно Мототади. Інше ім'я: Мібу-ін.. 4-й син: Цуґухіто. (1633—1654)
110-й Імператор Японії (Імператор Ґо-Комьо). 6-й син: Сютьо. (1634—1680)
прийняв чернечий постриг 1647 року. 10-а донька: Ґенсьо. (1637—1662)
прийняла чернечий постриг 1646 року. 11-а донька: Сотьо. (1639—1678)
прийняла чернечий постриг 1654 року. 13-а донька: Кацура (1641—1644) }} Дружина: Йоцуцудзі Йоцуко (1602—1656)
Фрейліна. Донька тимчасового старшого радника Йоцуцудзі Кінто. Інше ім'я: Мейкьо-ін.. 1-й син: Камо. (1618—1622) 1-а донька: Бунті. (1619—1697)
дружина тимчасового старшого радника Такацукаси Норіхіри. Прийняла чернечий постриг 1640 року. Дружина: Кусіґе Такако (1604—1685)
Фрейліна. Донька лівого генерала Імператорської гвардії Кусіґе Такамуне. Інше ім'я: Хосюнмон-ін.. 5-й син: невідомий (1633) 8-й син: Наґахіто (1637—1685)
111-й Імператор Японії (Імператор Ґо-Сай). 9-й син: Сьосін (1639—1696)
прийняв постриг 1647 року. 11-й син: Ясухіто. (1643—1665)
3-й голова роду принців Кацура. 13-й син: Докан. (1647—1676)
прийняв постриг 1652 року. 5-а донька: Рісьо. (1631—1656)
прийняла чернечий постриг 1644 року. 8-а донька: Теруко. (1634—1727)
прийняла чернечий постриг 1663 року. 12-а донька: Маса. (1640—1641) 14-а донька: Рітю. (1641—1689)
прийняла чернечий постриг 1656 року. Дружина: Соно Куніко (1624—1677)
Фрейліна. Донька тимчасового старшого радника Соно Мотонарі. Інше ім'я: Сінкоґімон-ін.. 10-й син: Ґьодзьо. (1640—1695)
прийняв чернечий постриг 1650 року. 14-й син: Сінкей. (1649—1706)
прийняв чернечий постриг 1659 року. 16-й син: Сонсьо. (1651—1694)
прийняв чернечий постриг 1660 року. 19-й син: Сатохіто (1654—1732)
112-й Імператор Японії (Імператор Рейґен). 15-а донька: Цунеко. (1642—1702)
дружина великого державного міністра Коное Мотохіро. 17-а донька: Ейко. (1657—1686)
прийняла постриг 1667 року. Дружина: Йоцуцудзі Цуґуко (?—?)
Фрейліна. Донька тимчасового старшого радника Йоцуцудзі Суецуґу.. 12-й син: Сонко (1645—1680)
2-й настоятель монастиря Тіон'їн. 18-й син: Сей'їн (1651—1680)
183-й і 186-й патріарх секти Тендай. 16-а донька: Бунсацу. (1654—1683)
прийняла чернечий постриг 1663 року. Дружина: Мінасе Удзіко (?—?)
Прислужниця. Донька тимчасового середнього радника Мінасе Удзінарі. 7-й син: Сьодзьо (1637—1678)
22-й настоятель монастиря Ніннадзі. 9-а донька: Нії (1635—1637)
померла в дитинстві.
Примітки
Джерела та література
『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058.
Посилання
Список усипальниць Імператорів Японії // Офіційна сторінка Управління Імператорського двору Японії Родина Імператора Ґо-Мідзуноо