«Stay (Faraway, So Close!)» — пісня ірландського рок-гурту U2. Вона є п'ятим треком їхнього восьмого альбому «Zooropa» (1993) і вийшла як третій сингл з цього альбому 22 листопада 1993 року на лейблі Island Records. Пісня очолила Irish Singles Chart і увійшла до першої десятки чартів Австралії, Ісландії, Великої Британії (UK Singles Chart) та кількох інших країн. Супровідний музичний кліп, знятий режисером Вімом Вендерсом, створювався в Берліні, Німеччина. Найперша версія пісні з'явилася під час сесій для альбому гурту 1991 року «Achtung Baby». Вона була написана для Френка Сінатри та під його впливом, а її оригінальною робочою назвою було прізвище співака. Альтернативний запис пісні був використаний у фільмі 1993 року «Так далеко, так близько!» (нім. In weiter Ferne, so nah!), також знятому Вімом Вендерсом.
«Stay (Faraway, So Close!)» отримала позитивні відгуки критиків і була номінована на премію «Золотий глобус» як «Найкраща оригінальна пісня» на 51-й церемонії вручення. Живий дебют пісні відбувся під час туру Zoo TV Tour, але в наступних турах вона виконувалася лише періодично в акустичній версії. Учасники U2 вважають її однією зі своїх найулюбленіших пісень; гітарист Едж назвав її найкращим треком в альбомі, а вокаліст Боно заявив, що це одне з їхніх найкращих творінь.
Написання та натхнення
Перша версія «Stay (Faraway, So Close!)» була розроблена під час сесій запису альбому «Achtung Baby» 1991 року. Працюючи в студії Hansa Tonstudio у Берліні, Боно та Едж створили куплетMcCormick (2006), p. 249. Трек отримав робочу назву «Sinatra» на честь Френка Сінатри, чия музика надихнула на його створенняLuerssen (2010), p. 275. Гурт переробив композицію під час підготовки альбому «Zooropa» 1993 року. Едж зауважив: «Вона приходила до нас частинами». Басист Адам Клейтон згадував: «Було важко зрозуміти, як нам це зробити. Я маю на увазі, ніхто ж не сплутає нас із акомпанувальним гуртом Френка Сінатри. Врешті-решт ми зупинилися на дуже скромному звучанні невеликого комбо, і це спрацювало». Едж додав: «Я грав на піаніно деякі старомодні послідовності акордів, намагаючись викликати дух Френка Сінатри. Це точно не з традиції рок-н-ролу». Він розробив акордову послідовність на основі старих пісень з Тін Пен ЕлліKootnikoff (2010), p. 84.
Коли сесії запису тривали, Вім Вендерс звернувся до гурту з проханням написати пісню для його наступного фільму «Так далеко, так близько!». Едж сказав: «Ми почули, що Вім Вендерс шукає пісню… тому я спробував її завершити». U2 переглянули фільм «Так далеко, так близько!», щоб знайти натхнення для завершення творуStokes (2005), p. 117. Боно зазначив: «Фільм був про янголів, які хочуть стати людьми і хочуть бути на Землі. Але для цього вони мають стати смертними. Це був чудовий образ для роботи — неможливість бажати чогось подібного, а потім ціна володіння цим». Було створено дві версії пісні: перша вийшла на «Zooropa», а друга, майже на дві хвилини довша і з «гострішим звучанням гітари та барабанів», увійшла до саундтреку фільму. Ближче до завершення запису Боно перейменував пісню на «Stay». Бажаючи ще більше підкреслити зв'язок із фільмом Вендерса, він згодом знову змінив назву на «Stay (Faraway, So Close!)»Flanagan (1996), p. 219.
Композиція та тематика
Автор журналу «Third Way» Грем Крей написав, що пісня «[описує] безпосередньо культуру, яка складається з какофонії голосів та образів, але не має ні душі, ні напрямку». Редактор «Hot Press» Ніалл Стоукс зауважив, що текст пісні є неоднозначним щодо того, чи відбуваються події в реальності, чи у фантазії, що він порівняв із наскрізною темою всього альбому. Автор Девід Кутнікофф вважав, що «поп-мелодія приховує темну тему тексту про жертву фізичного насильства, яка виправдовує свій біль рядком „Коли він завдає тобі болю, ти відчуваєш себе живою“». Марк Браун з «Orange County Register» описав її як «відчайдушну історію жінки, що зазнала насильства, якій нікуди йти, окрім як назад до свого дому». Він порівняв її з піснею U2 1987 року «Running to Stand Still», зазначивши: «Така ж описова, але дистанційована оповідь — ось що зробило її такою сильною».
Реліз «Stay (Faraway, So Close!)» вийшла на міжнародному рівні як третій сингл із альбому «Zooropa» 22 листопада 1993 року, після виходу «Numb» та «Lemon» на початку року. Вона була доступна на 7-дюймовому вінілі, касетах та компакт-дисках у чотирьох версіях. Також були випущені різні промо-сингли для представників індустрії, включаючи 12-дюймову вінілову версію. Усі формати містили кавер-версію пісні «I've Got You Under My Skin». «Stay (Faraway, So Close!)» увійшла до збірки «The Best of 1990–2000» (2002) та відповідного відеорелізу. Альтернативний запис пісні вийшов у саундтреку до фільму «Так далеко, так близько!». Крейг Армстронг записав кавер-версію для свого альбому «As If to Nothing» (2002), для якої Боно зробив новий вокальний запис. Пісня також звучить в епізоді серіалу «Тільки дурні та коні» («Fatal Extraction», 1993).
Б-сторона До чотирьох версій синглу увійшли шість Б-сторін. «I've Got You Under My Skin» була єдиною Б-стороною на 7-дюймовому та касетному форматах. Вона також була доступна у версії під назвою «The Swing Format», яка містила два ремікси на «Lemon». Ця пісня є кавером на твір Коула Портера 1936 року, записаним Боно та Френком Сінатрою дуетом. Вона також увійшла до альбому Сінатри 1993 року «Duets». «Lemon (Perfecto Mix)» була реміксована Полом Окенфолдом та Стівом Осборном. «Lemon (Bad Yard Club Edit)» міксував Девід Моралес, який додав до треку власну перкусію.
Версія «The Live Format» містила перший студійний реліз пісні «Slow Dancing» та концертні версії «Bullet the Blue Sky» і «Love Is Blindness» з туру Zoo TV. «Slow Dancing» — це акустична пісня Боно, написана для Віллі Нельсона. Її концертний дебют відбувся 1 грудня 1989 року в Осаці, Японія, під час Lovetown Tour. Під час запису елементів для «Stay», Боно взяв гітару і почав грати цю пісню. Коли він закінчив, то запитав продюсера Флада, чи не хоче той її записати; виявилося, що мікрофон був увімкнений і дубль уже записано. Друга версія, записана з Нельсоном, пізніше вийшла як Б-сторона на синглі U2 1997 року «If God Will Send His Angels». Концертна версія «Bullet the Blue Sky» була записана 28 серпня 1993 року в Дубліні, а «Love Is Blindness» — під час концерту 30 серпня 1992 року в Нью-Йорку.
Музичне відео Режисером кліпу до пісні «Stay (Faraway, So Close!)» став німецький кінорежисер Вім Вендерс. Відео знімали в Берліні протягом трьох днів, переважно в чорно-білому форматі з окремими кольоровими сценами. У ньому з'являються актори з фільму «Так далеко, так близько!», зокрема Отто Зандер, а також племінник Вендерса. Кілька сцен взято безпосередньо з фільму «Так далеко, так близько!» та фільму Вендерса 1987 року «Небо над Берліном», який також став основним натхненням для сюжету відео. Кілька кадрів зображують учасників гурту, що стоять на статуї Вікторії на вершині Колони Перемоги; для цих зйомок була створена модель янгола. На задньому плані видно залишки військової техніки часів Холодної війни, зокрема радянський МіГ.
У відео показано гурт, що грає «Stay (Faraway, So Close!)». Учасники U2 виступають у ролі янголів-охоронців музикантів, спостерігаючи за кожним відповідно до їхнього інструмента в гурті. Мерет Беккер грає головну роль — вокалістку гурту. Вендерс зазначив, що їм «сподобалася ідея, що голос Боно у цьому відео співатиме дівчина». Протягом відео U2 допомагають музикантам: барабанщик Ларрі Маллен допомагає тримати ритм, а Едж налаштовує гітару. Відео чергує кадри виступу гурту, учасників U2 на статуї Вікторії та сцени з фільмів Вендерса. Наприкінці Боно залишає гурт і в останньому кадрі падає на землю, що уособлює фінальний рядок тексту: «Просто гуркіт і брязкіт, коли янгол вдаряється об землю».
Концертні виконання «Stay (Faraway, So Close!)» дебютувала 31 липня 1993 року в Стокгольмі, Швеція, під час четвертого етапу Zoo TV Tourde la Parra (2003), p. 167. Вона виконувалася на всіх подальших концертах туру. Пісню не грали під час PopMart Tour (1997—1998). Вона повернулася до концертної програми 20 квітня 2001 року в Сан-Хосе, Каліфорнія, під час Elevation Tour, ставши першою піснею з альбому «Zooropa», виконаною в Північній Америці. Її виконували як акустичний дует Боно та Еджа. Це було імпровізовано, і Боно читав текст з аркуша. Пісня з'являлася на 48 зі 113 концертів туру. Під час концерту в Парижі 17 липня 2001 року Боно присвятив пісню Віму Вендерсу та його дружині Донаті, які були в залі. «Stay» не грали під час Vertigo Tour (2005—2006), але гурт відновив її у 2009—2011 роках під час U2 360° Tour. Вона також була єдиною піснею з «Zooropa», яку U2 виконали на фестивалі Ґластонбері 2011 року. Після тривалої перерви вона повернулася на останні 20 концертів Experience + Innocence Tour у 2018 році, де вперше з часів Zoo TV її виконували повним складом в електричній версії.
Концертні записи пісні з'являлися у виданнях «Zoo TV: Live from Sydney» (1994), «Elevation 2001: Live from Boston» (2001), на синглах «Walk On» та «Stuck in a Moment You Can't Get Out Of» (2001), а також в альбомах «Zoo TV Live» (2006) та «U22» (2012).
Сприйняття Пісня отримала схвальні відгуки критиків. Музичний журналіст Сем Річардс оцінив її у чотири зірки з п'яти, назвав її «мерехтливою альт-рок баладою 90-х — двоюрідною сестрою „High and Dry“ Radiohead та „1979“ Smashing Pumpkins». Редактор «Hot Press» Ніалл Стоукс зазначив, що «виконання сповнене млосної краси, лагідних, стриманих емоцій, які, здається, суперечать дезорієнтації в тексті». Роберт Левін зі «Spin» назвав її однією з найкращих пісень гурту.
Пишучи для журналу «Time», Джош Тирангіл порівняв її з хітами «Where the Streets Have No Name» та «One», зазначивши, що вона «досягає неможливого — стає значущою для мільйонів людей саме тому, що вона прекрасно розмита». Девід Баудер з «Associated Press» назвав її «найкрасивішою піснею альбому». Алан Джонс із «Music Week» зауважив, що через свою інтенсивність та не надто комерційне звучання вона не була очевидним претендентом на високі місця в чартах. Девід Кавана із «Select» назвав її «ще однією піснею про відчуження та нудьгу в стилі Боуї».
«Stay (Faraway, So Close!)» була номінована на «Золотий глобус» як найкраща оригінальна пісня. У 2005 році Боно сказав, що це, можливо, найкраща пісня U2, відзначивши її надзвичайний контур мелодії та витончений текст. Він назвав її однією з двох своїх найулюбленіших пісень гурту, разом із «Please». Едж назвав її найвидатнішим треком на платівці, а Вім Вендерс — однією з улюблених пісень U2.
Формати та список композицій
Учасники запису
U2 Боно — вокал, гітара Едж — гітара, бек-вокал Адам Клейтон — бас-гітара Ларрі Маллен — ударні, перкусія
Технічний персонал Продюсування — Flood Асистент продюсування — Роб Кірван Звукорежисер — Flood та Роббі Адамс Асистент звукорежисера — Віллі Меніон та Роб Кірван
Чарти
Тижневі чарти +Результати «Stay (Faraway, So Close!)» у тижневих чартахЧарт (1993—1994)НайвищапозиціяCanada Retail Singles (The Record)5Denmark (IFPI)6Europe (Eurochart Hot 100)10Europe (European Hit Radio)9Finland (Suomen virallinen lista)5Iceland (Íslenski Listinn Topp 40)3Italy (Musica e dischi)3Spain (AFYVE)15UK Airplay (Music Week)7
Річні чарти +Результати «Stay (Faraway, So Close!)» у річних чартах за 1993 рікЧарт (1993)ПозиціяIceland (Íslenski Listinn Topp 40)39Sweden (Topplistan)93UK Singles (OCC)83
+Результати «Stay (Faraway, So Close!)» у річних чартах за 1994 рікЧарт (1994)ПозиціяBelgium (Ultratop)93Europe (Eurochart Hot 100)75
Продажі та сертифікації
Історія випуску +Дати випуску та формати для «Stay (Faraway, So Close!)»РегіонДатаФормат(и)Лейбл(и)Велика Британія22 листопада 19937-дюймовий вініл, CD1, касетаIsland29 листопада 1993CD2Японія20 грудня 1993CDАвстралія31 січня 19947-дюймовий вініл, CD
Примітки
Бібліографія