У стародавньому Єгипті, підрахунок великої рогатої худоби був одним із двох основних способів оцінки суми податків, що підлягали стягненню, іншим способом була висота щорічного розливу Нілу. Підрахунок худоби, дуже важлива економічна подія, контролювався високопосадовцями і був пов'язаний з кількома культовими святами. Крім того, він слугував засобом датування інших подій, причому весь рік, коли він відбувався, називався "рік X-ого підрахунку худоби за правління царя Y". Частота підрахунків худоби змінювалась протягом історії стародавнього Єгипту; в Стародавньому арстві, ймовірно, вони проводились раз на два роки, а згодом стали частішими.

Процес і мета

Для проведення підрахунку худоби всі тварини (включаючи продуктивних, таких як корови та воли, вівці, свині, козли та віслюки) збиралися разом і підраховувалися. Після підрахунку обчислювався відсоток тварин, які підлягали оподаткуванню державою. Підрахунок худоби проводився у кожному номі Єгипту. Шахрайство жорстоко каралося. Починаючи з II-ї династії підрахунок худоби був пов'язаний із "Слідування за Гором" (єгипетською: Шемсу Гор), яке відбувалося кожні два роки. Шемсу Гор полягало в подорожі царя та його двору по всьому Єгипту, що сприяло оцінці та стягненню податків центральною адміністрацією.

Важливість Підрахунок худоби має велике значення для єгиптологів та істориків, оскільки багато написів містять згадки про рік Х-го підрахунку худоби, після чого йде ім'я фараона. Таким чином, ці написи використовуються для оцінки мінімальної тривалості правління фараона, наприклад, припускаючи, що підрахунок худоби проводився кожні два роки. Це припущення є надзвичайно важливим для правильного датування тривалості правлінь, тому воно залишається предметом активних суперечок і до сьогодні. Згідно з палермським каменем, чорною базальтовою плитою, яка фіксує щорічні події культового та релігійного характеру від царя Нармера (I династія) до царя Неферірікара I (3-ий фараон V-ї династії), підрахунок худоби проводився кожні два роки аж до пізнього Стародавнього царства. Після цього періоду, однак, підрахунок худоби проводився частіше, а зрештою - щорічно. Першим фараоном, за правління якого з достовірністю відомо, що підрахунки худоби проводилися щорічно, є цар Пепі I з VI-ї династії.Siegfried Schott: Altägyptische Festdaten (= Akademie der Wissenschaften und der Literatur. Abhandlungen der Geistes- und Sozialwissenschaftlichen Klasse. Bd. 10, 1950, ISSN 0002-2977). Verlag der Akademie der Wissenschaften und der Literatur, Mainz u. a. 1950.Thomas Schneider: Lexikon der Pharaonen. Albatros, Düsseldorf 2002, , p. 100–102. Це не виключає того, що підрахунок худоби обов'язково проводився кожні два роки до правління Пепі I.

Прикладом суперечливих оцінок тривалості правління за допомогою підрахунку худоби є випадок царя Хуфу (IV-та династія). Найбільші відомі числа підрахунку худоби за часів Хуфу зустрічаються на графіті робітників всередині розвантажувальних камер піраміди Хеопса. Чорнильний напис повідомляє про "17-й випадок підрахунку худоби". Оскільки написи на палермському камені вказують, що підрахунок худоби проводився кожні два роки впродовж IV-ї династії, то це доводить, що Хуфу правив щонайменше 34 роки. Цей підрахунок відкидають деякі єгиптологи, оскільки інше давньоєгипетське джерело, туринський папірус, приписує Хуфу 23 роки правління. Натомість давньогрецький історик Геродот стверджував, що Хуфу правив 50 років, що нині вважається перебільшенням. Водночас сучасні єгиптологи, зокрема Томас Шнайдер, припускають, що Хуфу або справді правив трохи понад 34 роки, або ж автор туринського папірусу просто не врахував дворічний цикл перепису худоби і фактично приписав Хуфу 23 переписи худоби, що відповідає правлінню тривалістю 46 років.

Див. також

Камінь із Південної Саккари

Посилання