Ервін Отто Гаймердінгер, з 25 лютого 1910 року фон Гаймердінгер (; 10 серпня 1856, Штутгарт — 22 грудня 1932, Берлін) — німецький офіцер і політик, генерал-майор Вюртемберзької армії.
Біографія 1 жовтня 1873 року вступив в польовий артилерійський полк №13 у Людвігсбурзі. 20 липня 1874 року перейшов у новостворений 2-й польовий артилерійський полк №29 у Людвігсбурзі, 12 вересня 1880 року — в піший артилерійський батальйон №13 в Ульмі, 1 жовтня 1883 року — в 1-й польовий артилерійський полк №13 в Ульмі, 25 червня 1889 року — в польовий артилерійський полк «Король Карл» (1-й Вюртемберзький) №13 в Ульмі. З 30 вересня 1890 року — командир батареї свого полку, з 18 квітня 1899 року служив в штабі полку. З 1 жовтня 1899 року — командир дивізіону 2-го польового артилерійського полку «Принц-регент Луїтпольд Баварський» №29 у Людвігсбурзі. З 21 квітня 1908 року — тимчасовий командир 4-го польового артилерійського полку №65, 19 листопада затверджений на посаді. 22 березня 1913 року вийшов у відставку.
Після початку Першої світової війни 2 серпня 1914 року призваний на службу і того ж року призначений командиром колони з боєприпасами і допоміжного поїзда 13-го (Королівського Вюртемберзького) армійського корпусу. Займав цю посаду до кінця війни.
Гаймердінгер був членом Германського ордену, таємної організації з націоналістичною та антисемітською спрямованістю, заснованої Германом Полем у Лейпцигу в 1912 році, яку також вважають одним із «окультних коренів націонал-соціалізму». Коли організація розкололася в 1916 році, він взяв на себе її керівництво як канцлер, але пішов у відставку з цієї посади наприкінці літа 1919 року на користь герцога Йоганна Альбрехта Мекленбурзького. Його ім'я згадується у звіті Прусського державного комісаріату з нагляду за громадським порядком від 1 жовтня 1919 року у зв'язку з «контрреволюційною діяльністю».
Звання
Фенріх портупеї (1 жовтня 1873) Другий лейтенант (8 лютого 1875) Перший лейтенант (14 серпня 1886) Гауптман (30 вересня 1890) Майор без патенту (1 жовтня 1899; отримав патент 15 грудня 1900) Оберстлейтенант (20 липня 1907) Оберст (25 липня 1910) Генерал-майор запасу (22 березня 1913)
Нагороди
Орден Фрідріха (Вюртемберг) лицарський хрест 1-го класу (12 грудня 1894) командорський хрест 2-го класу (25 лютого 1913) Столітня медаль (1 червня 1898) Хрест «За вислугу років» (Вюртемберг) 1-го класу (25 років; 29 листопада 1898) Орден «За військові заслуги» (Баварія), лицарський хрест 1-го класу (25 березня 1904) Орден Вюртемберзької корони лицарський хрест (25 лютого 1907) почесний хрест (25 лютого 1910) Орден Корони (Пруссія) 3-го класу (17 вересня 1909)
Література
Wer ist's. Jg. 1935. Nicholas Goodrick-Clarke: Die okkulten Wurzeln des Nationalsozialismus. Wiesbaden 2004, S. 112–120 (= Der Germanenorden)
Посилання
Гаймердінгер на сайті The Prussian Machine.