«Не буває дурних запитань» () — поширена фраза, яка означає, що шлях до знань включає і невдачі, і навіть якщо хтось може знати менше за інших, цій людині не слід боятися запитати, вдаючи, що вона вже все знає. Часто буває, що одночасно кілька людей чогось не знають і бояться поставити «дурне питання»; тоді той, хто таки озвучує питання, насправді може робити послугу і решті.
Походження
«Немає дурних запитань» Карл Саган у своїй книзі «Світ, повний демонів. Наука як свічка у пітьмі» сказав: «Є наївні питання, нудні питання, погано сформульовані питання, питання, поставлені після недостатньої самокритики. Але кожне питання — це крик про розуміння світу. Не існує такого поняття, як дурне питання».
У колонці «Дорога Еббі» 1970 року в газеті було сказано: «Немає такого поняття, як дурне питання, якщо воно щире. Краще запитати та ризикувати здатися дурнем, ніж продовжувати свій невігласький шлях і зробити дурну помилку».
«Немає такого поняття, як дурне запитання, є лише дурні відповіді». У книзі Presentation Skills That Will Take You to the Top стверджується, що у світі бізнесу це прислів'я залишається правдивим. У книзі додається: «Запитання може бути необґрунтованим, недотичним або здаватися недоречним, але незалежно від того, чи вважає доповідач його дурним, чи ні, будь-хто в аудиторії має повне право поставити будь-яке запитання».
Книга In the Line of Fire: How to Handle Tough Questions — When It Counts стверджує, що дурних питань не буває, є радше «дотичні питання», і що на них слід відповідати швидко й ефективно.
У роботі Designing Field Studies for Biodiversity Conservation стверджується, що «немає дурних питань, головне, щоб вони закінчувалися знаком питання».
Або, як колись навчав свій клас містер Гарісон із мультсеріалу «Південний парк»: «Пам'ятайте, що немає дурних питань, є лише дурні люди».
«Існують дурні запитання» У статті Ink Out Loud: There's no such thing as a stupid question,' and other ailments lavender cures дурні питання визначаються як:
Запитання, задані кимось, хто вже знає відповідь, але тролить людину, якій ставить ці запитання. Запитання, відповідь на які має бути до болю очевидною для будь-якої людини із серцебиттям, яка прожила на цій Землі більше десяти років. Запитання, на які можна відповісти самостійно з повною впевненістю. Зрештою, інформація, знайдена в Інтернеті або з інших джерел, може бути неправильною, тому ніколи не завадить перевірити. Запитання, що містять абсурдні або гіпотетичні припущення. Ті запитання, на які вже було дано відповідь, але той, хто запитував, не слухав і не звертав уваги.
Прикладами дурних запитань наведено питання, які журналісти ставили на Супербоулі 2000 року РеюРей Льюїсу: «Так, Рею, як довго тебе оточують бандити?», «Якби ти був деревом, яким деревом ти був би?» та «Чи можеш ти перелічити імена Backstreet Boys?»
У книзі «Прорив у ігрову індустрію» стверджується, що приказка (і пов'язана з нею «єдине дурне питання — це те, яке не було поставлене») актуальна лише для навчального класу, а в реальному світі, коли ви хочете спробувати справити враження на когось, можна поставити багато дурних запитань.
У книзі School House Diary: Reflections of a Retired Educator зазначається, що повторювати цю фразу люблять вчителі, і зауважується, що хоча вони самі хотіли б назвати деякі запитання дурними, все ж не вдаються до цієї приказки, щоб запобігти висміюванню дитини.
Примітки