Хлопчик Мотл (повна назва — Мотл, син кантора Пейсі, з підзаголовком Записки хлопчика-сироти (מאָטל פּייסי דעם חזנס; כתבֿים פֿון אַ ייִנגל אַ יתום — motl peysi dem khazns; ksovim fun a yingl a yosem) — останній роман єврейського письменника Шолом-Алейхема, який залишився незавершеним через смерть автора. Твір був опублікований у двох окремих томах. Перший том мав заголовок З дому до Америки (פֿון דער היים קיין אַמעריקע — fun der heym keyn amerike). У ньому описуються пригоди головного героя в Європі; він побачив світ у 1907 році. Другий том під назвою В Америці (אין אַמעריקע — in amerike) розповідає про життя хлопчика в Нью-Йорку; ця частина була написана в 1916 році. Роман неодноразово перевидавався у різних форматах та з використанням різних правописних норм мови їдиш. Критичне видання тексту мовою оригіналу було опубліковане у 1997 роціSholem Aleykhem, Motl Peyse dem Khazns, Edition, Afterword and Notes by Chone Shmeruk, Copy-editing and Glossary by Vera Solomon, The Magnes Press, The Hebrew University, Jerusalem 1997..

Короткий зміст Оповідь у романі ведеться від першої особи — хлопчика, якому на початку твору ще немає й дев'яти років. Він живе в єврейській родині в (вигаданому містечку, «штетлі», що з'являється у багатьох творах Шолом-Алейхема) і описує повсякденне життя своєї сім'ї та друзів. Перший том змальовує злидні, бідність та страхи, що змушують родину наважитися на еміграцію до Сполучених Штатів. Другий том присвячений їхнім пригодам уже з погляду іммігрантів. Майже кожен епізод подано з гумором, навіть коли йдеться про дуже серйозні речі.

Батько Мотла, містечковий хазан, помирає після тривалої хвороби. Мотл виявляє, що статус сироти дає йому певні соціальні привілеї, а дорослі легше прощають йому витівки. (Хоча Мотла неодноразово називають сиротою, цей термін вживається не в сучасному значенні, адже його мати залишається ключовою постаттю протягом усього твору). Його старший брат Елягу, який нещодавно одружився, намагається витягти родину з неділь за допомогою серії , які він вичитує в книжці, а Мотл стає його завзятим спільником. Проте ці зусилля не дають бажаного результату. Зрештою, разом із групою друзів вони вирушають до Америки. (Пізніше з'ясовується, що через деякий час після їхнього від'їзду Касрилівка стала жертвою особливо жорстокого погрому, що змусило багатьох сусідів також податися до Америки).

Шлях до Нью-Йорка через Антверпен та лондонський Вайтчепел сповнений небезпек, зустрічей із шахраями та іншими біженцями, незвичних звичаїв та тривалої подорожі через океан. Спочатку здається, що Америка пропонує лише нові проблеми: суворий імміграційний контроль на острові Елліс-Айленд, потогінні цехи Нижнього Іст-Сайду та робітничі бунти, що часто спалахували через нестерпні умови праці. Життя в Нью-Йорку дарує Мотлові несподіваний досвід (наприклад, куріння та перегляд фільмів із Чарлі Чапліном), і поступово родина починає процвітати. Вивчення англійської мови стає джерелом нових комічних ситуацій — мати раз у раз плутає слова і каже: «Я йду до курки готувати кухню». В останніх розділах вони купують бакалійну крамницю і, здається, впевнено прямують до матеріального добробуту.

Тим часом у Нью-Йорку до них приєднуються багато односельців; родина дізнається, що Касрилівка була спустошена жахливим погромом, який змусив решту мешканців також шукати порятунку в Америці.

На самій останній сторінці, яку встиг написати Шолом-Алейхем, Мотл із братом дратуються на чоловіка, який щоранку проходить повз них, переглядає газету, але ніколи її не купує. Через смерть автора цей епізод назавжди залишився незавершеним.

Мотл описується як дитина з природним талантом до малювання карикатур — іноді через це у нього виникають неприємності з людьми, які почуваються ображеними його малюнками. Деякі епізоди вказують на те, що автор планував у майбутньому зробити свого героя журналістом.

Переклади та адаптації Уперше англійською мовою роман переклала Тамара Кагана у 1953 році під назвою Пригоди Мотла, сина кантора (вид-во Henry Schuman Inc., Нью-Йорк). Цей переклад також увійшов до двомовного видання під тією ж назвою у 1999 році (Sholom Aleichem Family Publications, Нью-Йорк, ). У 2002 році виконав новий переклад, що вийшов у збірці Листи та Шейне-Шейндл; та Мотл, син кантора (Yale University Press, Нью-Гейвен, ). До 150-річчя від дня народження автора в 2009 році вийшов третій переклад, зроблений Алізою Шеврін для книги Тев'є-молочар та Мотл, син кантора з передмовою (Penguin Classics, Нью-Йорк, ).

У 1922 році художниця Рахель Шаліт видала альбом із 16 літографій, що слугували ілюстраціями до тексту Шолом-Алейхема. Див. Rahel Szalit-Marcus, Menshelakh und stsenes: Sekhtsen tsaykhenungen tsu Shalom Aleichems Verk «Motl peysi dem khasns yingl» (Берлін: Klal-Verlag, 1922).

У 1928 році Григорій Грічер на базі Всеукраїнського фотокіноуправління зняв німий фільм Крізь сльози, заснований на оповіданнях та Мотл, син кантора Пейсі. Фільм було продано до США, де компанія Worldkino Corporation озвучила його мовою їдиш, і у 1933 році він вийшов у тамтешній прокатGhetto Fun and Sadness, The New York Times, November 13, 1933. Обидві 35-мм версії стрічки вважалися втраченими; було знайдено лише 16-мм копіюLaughter Through Tears (1928), youTube яку у 1991 році цифровим способом реставрував під назвою Сміх крізь сльозиLaughter Through Tears at the Смех сквозь слёзы (Laughter Through Tears) (1928).

Примітки

Література

Посилання Mottel ben peisey hahazan — дані Worldcat.com для видання на івриті 1999 року. Mottel, de zoon van Pejse de voorzanger — дані Worldcat.com для голландського видання 1965 року. Mottel Peysie the Cantor's Son [Motl Peise dem chazens, англ.] Transl. by Tamara Kahana. Author:Schalom Rabinowitz; дані Worldcat.com для видання 1953 року. Репрезентативне видання (англ.)