Кінгсітовий рівень — геологічний термін, що позначає глибокий ерозійний зріз континентального кристалічного фундаменту, за якого на сучасну поверхню виходять породи високої метаморфічної та магматичної стадії, характерні для глибинних частин земної кори.
Загальний опис
Кінгсітовий рівень виникає в стабільних тектонічних регіонах, зокрема в межах щитів — великих ділянок земної кори, де докембрійські кристалічні породи виходять на поверхню або залягають неглибоко під слабким осадовим чохлом. У цих регіонах ерозія протягом геологічного часу зрізала молодші осадові покриви й розкрила ультаметафорозбиті гнейси, мігматити, амфіболіти і грануліти, що формувалися на великих глибинах під впливом високого тиску й температури. Це дозволяє вивчати глибинну будову літосферного “фундаменту” без буріння на великі глибини.
Походження терміна
Назва походить від району Кінгсіт (Kingsite/Kingsit) — геологічної провінції, де такі глибоко еродовані комплекси кристалічних порід вперше були детально описані в науковій літературі. Подібні ерозійні рівні відзначені в щитах різних континентів.
Геологічні ознаки
На кінгсітовому рівні зазвичай спостерігають: широке відслонення докембрійських кристалічних порід; відсутність або слабкий розвиток осадового чохла; високі ступені метаморфізму (гнейсові та мігматитові комплекси); сліди древніх тектонічних подій та багатофазових деформацій.
Ці ознаки дозволяють реконструювати геологічну історію кристалічного фундаменту та процеси, які відбувалися в ньому мільярди років тому.
Значення в науці
Кінгсітові рівні є ключовими для: петрогеохронологічних досліджень земної кори; розуміння будови континентального кристалічного фундаменту; оцінювання потенціалу регіонів з точки зору корисних копалин, що пов’язані з глибинними метаморфічними та магматичними процесами.
Приклади регіонів
Кінгсітові рівні характерні для великих щитових областей, де кристалічний фундамент виходить на поверхню або дуже близько до неї, наприклад:
Канадський щит та інші древні щити Північної Америки; Скандинавський щит; Український щит — з великими площами відслонень докембрійських метаморфічних порід у центральних та південно-східних його частинах.
Див. також
Щит (геологія) — великий стабільний масив докембрійських кристалічних порід. Континентальний фундамент
Література
Kearey P. The New Penguin Dictionary of Geology. Penguin Books, 2001 — словникове визначення понять, пов’язаних з щитами й ерозійними рівнями фундаменту.
Miall A. D. Principles of Geology. Wiley-Blackwell — фундаментальний підручник про будову земної кори.
Lidmar-Bergström K. “Denudation surfaces of a shield area in south Sweden”. Geografiska Annaler, 1988 — приклад аналізу зруйнованих ерозією рівнів на щитах.
Rhodes W. Fairbridge, Cratonic erosion unconformities and peneplains. The Journal of Geology, 1980 — про ерозійні поверхні древніх кратоноформувань.
Статті з серії «Геологія. Географія. Екологія» (Харківський національний університет) — дослідження структури геологічного фундаменту щитів