Коста-Рика — це невелика країна в Центральній Америці, але її геологія одна з найцікавіших і найдинамічніших у світі. Тут переплітаються тектонічні рухи плит, активні вулкани, глибокі розломи та молоді гірські хребти, які постійно змінюють поверхню Землі.

Геологічна основа

Геологія Коста-Рики визначається її положенням на перешийку між Північною і Південною Америками, на краю Карибської плити. Східніше від берегів країни проходить Середньоамериканський жолоб, де океанічна Кокосова плита занурюється під Карибську. Саме це субдукційне зіткнення є головним джерелом землетрусів, вулканізму та гороутворення, що робить Коста-Рику однією з найбільш геологічно активних зон у світі.

Субдукція призводить до плавлення верхньої частини зануреної плити й утворення магми, яка піднімається і формує вулканічний ланцюг — Центральноамериканську вулканічну дугу.

Гірські ландшафти та літологія

На відміну від великого рівнинного плато чи старих кристалічних масивів, рельєф Коста-Рики здебільшого молодий: це гори вулканічного походження та локальні осадові відклади. Головною частиною рельєфу є вулканічні хребти. Найбільшими з них є Кордильєра-де-Гуанакасте — вулканічний масив на півночі країни з численними стратовулканами (Оросі, Ареналь тощо), а також Кордильєра Централь — вулканічний пояс із найвищими й найактивнішими вулканами Коста-Рики. Центральна частина суші також утворена осадовими породами неогенового віку, що накопичувалися в басейнах між вулканічними хребтами.

Вулканізм

Основним геологічним процесом Коста-Рики є вулканізм. Країна має десятки вулканів, більшість з яких сформувалися останні кілька мільйонів років у межах субдукційної зони. Всі вулкани належать до Центральноамериканської вулканічної дуги — типового прикладу активної дуги над зонами субдукції.

До найвідоміших вулканів належать: Ареналь — один із найвідоміших вулканів країни. Це стратовулкан віком близько 7500 років із домінуючими андезитовими лавами. Він був активним з 1968 по 2010 рік, маючи одну з найдовших історій вивержень у сучасному світі. Поас — активний стратовулкан висотою близько 2697 м із кислотним кратерним озером. Впродовж XIX—XXI століть він неодноразово вивергався, іноді супроводжуючись сильними вибухами. Вулкан Туриалба висотою понад 3300 м має потужні експлозивні виверження ще в ХХІ столітті і є одним із найнебезпечніших вулканів Коста-Рики. Вілкон-де-ла-Вікея — комплексний вулкан на північному заході, який активний навіть у XXI столітті, виробляє газові викиди, фумарольну активність і періодичні вибухи.

Пізніша тектоніка

Головний механізм формування геологічної структури Коста-Рики пов'язаний із субдукцією Кокосової плити під Карибську. Внаслідок цього процесу: утворюється великий вулканічний пояс; відбуваються землетруси різної сили; формуються геотермальні джерела та горіння магми під землею; рельєф країни постійно змінюється.

Крім того, зміни кута занурення субдукованої плити вплинули на міграцію вулканічного фронту в минулому, що сформувало сучасне положення гірських пасом і долин.

Наслідки геологічної активності

Геологічні процеси мають безпосередній вплив на природу та життя людей: сейсмічні ризики: країна розташована в активній зоні, де виникають часті землетруси; вулканічні загрози: виверження можуть спричиняти викиди попелу, лави та газів, що впливають на довкілля, повітря та здоров'я людей; геотермальна енергія: теплові потоки під землею стають джерелом відновлюваної енергії; туризм: вулкани та їхні озера, наприклад Поас, Ареналь, є популярними туристичними місцями.

Див. також Сейсмічність Коста-Рики

Література

Атлас вчителя : Географічний атлас для вчителя / В. В. Молочко, Ж. Є. Бонк, І. Л. Дрогушевська та ін. / відп. ред. В. В. Молочко. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с. — ISBN 978-966-475-506-8 Апродов В. А. Природа мира. Вулканы. — М. : Мысль, 1983. — 368 с. Апродов В. А. Природа мира. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 368 с. — ISBN 978-5-244-01122-7 Барановська О. В. Фізична географія материків та океанів : Навч. посібник у 2 ч. — Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2018. — Ч. 2. Північна Америка та Євразія. — 378 с. — ISBN 978-617-527-106-3 Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Природа мира. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 399 с. Геологія материків і океанів / За ред. В. Г. Крочака. — Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. — 392 с. Гожик П. Ф. Регіональна геологія з основами палеогеографії. — К. : Логос, 2003. — 288 с. Гожик П. Ф., Лялько В. І., Бабаєв Ю. Ю. Регіональна геологія світу. — К. : Наук. думка, 2015. — 424 с. Дахно І. І., Тимофієв С. М. Країни світу: Енциклопедичний довідник. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — ISBN 978-966-8804-23-6 Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — К. : Знання, 2008.  — 5-те вид., перероб. і доп. — 839 с.  — ISBN 978-966-346-330-8 Фізична географія материків та океанів : Підручник у 2-х т. / Ред. П. Г. Шищенко. — К. : Київський університет, 2020. — Т. 2. Африка, Америка, Австралія, Антарктида, Океани. — 470 с. — ISBN 978-966-439-989-8 Энциклопедия стран мира : Справочник / Гл. ред. Н. А. Симония. — М. : Экономика, 2004. — 1238 с. — ISBN 5-282-02318-0 </div>

Посилання

Огар В. В. Регіональна геологія: Навч. посібник. К., 2017 Arenal Volcano Cordillera de Guanacaste Geology, Tectonics, and Geomorphology of Costa Rica Landscape evolution within a retreating volcanic arc, Costa Rica Overview of the Tectonics and Geodynamics of Costa Rica Poás Volcano Rincón de la Vieja Volcano Turrialba Volcano