Самохідний модульний транспортер () або іноді самохідний модульний причіп (self-propelled modular trailer), SPMT — це важка платформна вантажівка з великою кількістю коліс, вдосконалена версія гідравлічного модульного причепа.
SPMT використовуються для транспортування масивних об'єктів, які є занадто великими або важкими для перевезення звичайними вантажівками, в багатьох галузях промисловості, таких як будівельна, нафтова, суднобудівна та шельфова промисловість, для автомобільних перевезень, на будівельних майданчиках заводів, для переміщення секцій мостів, нафтових платформ тощо.
Оскільки транспортер є самохідним, він зручний в дорожніх умовах, які ускладнюють використання баластних тягачів (хоча тягачі можуть застосовувати для додаткової тяги та гальмування на підйомах та спусках).
Опис
Типовий SPMT має сітку керованих комп'ютером осей, зазвичай 2 осі поперек та 4–8 осей вздовж. Для рівномірного розподілу ваги і точної координації осі керуються індивідуально. Кожна вісь може повертатися на 270°, у деяких моделях навіть на 360°. Осі координуються системою керування, що дозволяє SPMT повертатися, рухатися вбік або навіть розвертатися на місці. Деякі SPMT дозволяють осям телескопічно розміщуватися незалежно одна від одної, щоб навантаження залишалося рівномірно розподіленим під час руху по нерівній місцевості. Кожна вісь також може містити гідростатичний привід.
Транспортер має гідравлічний для живлення керма, підвіски та функцій приводу. Цей силовий агрегат приводиться в рух двигуном внутрішнього згоряння.
Деякими транспортерами керує оператор за допомогою ручної панелі керування, інші мають кабіну водія. SPMT дуже повільні, часто рухаючись зі швидкістю близько 1,5 км/год при повному завантаженні.
Як і звичайні модульні причепи, кілька транспортерів можуть бути з'єднатні повздовжньо і/або біч-о-біч для транспортування дуже масивних об'єктів. З'єднаними SPMT можна керувати з однієї панелі керування.
Історія
У 1935 році берлінська компанія з виробництва залізничного рухомого складу виготовила моторизовану модель важкого дорожнього причепа Culemeyer для німецької державної залізничної транспортної компанії Deutsche Reichsbahn. Ця модель мала двосекційну конфігурацію, кабіну оператора в передній частині, рядним чотирициліндровий бензиновий двигун Krupp потужністю 60 к.с., розсувне шасі з чотирма чотири керованими осями на вісім суцільних коліс загалом, та вантажопідйомність 32 тонни. Гідравлічна підвіска була єдиним винятком, який відрізняв цю конструкцію від сучасних SPMT.
Перші самохідні модульні транспортери сучасного зразку були побудовані в 1970-х роках. На початку 1980-х компанія з перевезення надважких вантажів Mammoet удосконалила цю концепцію до форми, яку ми бачимо сьогодні. Компанія встановила ширину модулів 2,5 м, щоб вони поміщалися на стандартну і додала можливість кермування на 360°. Виготовлення цієї розробки довірили компанії Scheuerle. Поставки готових транспортерів розпочалися в 1983 році. Ці дві компанії визначили стандарти 4-вісних і 6-вісних SPMT та гідравлічних силових агрегатів. З роками до цієї системи були додані нові типи модулів для розміщення різноманітних вантажів.
У 2016 році ESTA (Європейська асоціація перевезення нестандартних вантажів та мобільних кранів, European Association of Abnormal Load Transport and Mobile Cranes) опублікувала перший посібник з найкращих практик у сфері SPMT, щоб допомогти , зокрема, вирішити проблему періодичного перекидання транспортері, що іноді траплялося навіть за умови точного дотримання правил експлуатації та розрахунків стійкості.
Деякі суднобудівні компанії почали використовувати SPMT замість козлових кранів для перевезення секцій суден. Це знизило вартість транспортування цих величезних вантажів на мільйони доларів.
У 2022 Mammoet та Scheuerle розробили та застосували перший у світі електричний SPMT. Ці машини мають менший вуглецевий слід, безпечніші та тихіші порівняно з дизельними модулями, що може бути корисним для обсліговування шахт та електростанцій.
ESTA планує європейську ліцензію для операторів SPMT European Trailer Operator's License (ETOL) ; цю ідею підтримують провідні компанії, що працюють у секторі важких вантажних перевезень, такі як та TII Group. Для отримання ліцензії оператори SPMT повинні пройти навчання та практику, перш ніж отримають дозвіл керувати цими машинами на дорогах загального користування. Це має покращии стандарти безпеки в галузі.
Рекорди Здійснюючи операцію з рятування затонулого порома у Східнокитайському морі у 2017 році, використала групу SPMT з загальною кількістю в 600 осей для перевезення вантажу вагою близько 17 000 тонн, таким чином побивши два світові рекорди.
У грудні 2022 року лондонська нафтова компанія Shell plc вирішила вивести з експлуатації свою 20 300-тонну FPSO Curlew, що досягла кінця експлуатаційного терміну. Цю операцію доручили компанії з Осло AF Offshore Decom, що спеціалізується на виведенні з експлуатації. У партнерстві з філією Mammoet в Утрехті компанія перевезла конструкцію до Норвегії за допомогою 748-осьового SPMT. Це, як стверджується, побило два світові рекорди: за найважче переміщення за допомогою SPMT та за найбільшу кількість використаних осей.
У лютому 2023 року китайська компанія з перевезення важких вантажів Sinotrans Heavy-Lift перемістила на 500 м готель у Саньї, Хайнань, використовуючи Scheuerle SPMT з 254 осями та 15 силовими агрегатами. Перевезена будівля має близько 90 м завдовжки, 35 м завширшки, 20 ми заввишки та вагу 7500 тонн, ставши найважчрю перевезеною будівлею у світі. Переміщення було здійснено відповідно до державних екологічних норм.
У грудні 2023 року китайська логістична компанія China Shipping Vastwin Project Logistic (дочірня компанія китайської багатонаціональної компанії COSCO Shipping, перевезла на 600 м п'ять будівель музею Нінся Сайшанг Цзяннань, розташованого в Нінся, Північний Китай. Переміщення було здійснено відповідно до екологічних норм. Загальна вага будівель становила 11 450 тонн, причому головна будівля важила 10 000 тонн, мала висоту 43 м, довжину 37 м та ширину 31,5 м, і її переміщували за допомогою SPMT з 300 осями та десятьма силовими агрегатами. Внаслідок цього було побито три рекорди з перевезення будівель: найвища, найважча та перевезена на найдовшу відстань.
Виробники
Greiner Heavy Engineering
Italcarrelli Mammoet Seyiton Tracta Transporter Industry International
Оператори ALE Allelys Alstom
Denzai Global Rigging and Transport (США і Канада)
Mammoet Nordic Crane (Швеція, Норвегія і Данія)
Див. також Баластний тягач Гідравлічний модульний причіп Гусеничні транспортери НАСА
Примітки