Харківська книжкова фабрика імені М. В. Фрунзе — одне з найстаріших та найбільших поліграфічних підприємств УкраїниЕнциклопедія народного господарства Української РСР. Том 4. Ров-Я. Київ, 1972. с. 412, розташоване в історичному центрі Харкова за адресою: вул. Донець-Захаржевського, 6/8. Фабрика відіграла ключову роль у становленні книговидання та друку офіційної документації України.
Історія Підприємство веде свою історію від 1873 року під назвою "Типография «Зильберберг и сыновья»". Там друкувались перші випуски газети "Южньй край". До Жовтневого перевороту це була типова напівкустарна друкарня (відома як типова друкарня Зільберберга), де переважала ручна праця, а умови роботи були надзвичайно важкими.
Після 1917 року друкарня була націоналізована. У роки, коли Харків був столицею УРСР, колектив виконував стратегічні державні замовлення. Підприємство друкувало: Листівки та брошури для губернського комітету партії; Накази військового округу; Політичну та наукову літературу.
Знаковою подією в історії фабрики став 1919 рік, коли саме в її стінах було надруковано першу Конституцію УСРР. У 1923 році фабриці присвоєно ім'я радянського військового командира Михайла Васильовича Фрунзе.
У 1932 році на базі старої фабрики почалося будівництво нового поліграфічного підприємства, яке закінчилося в травні 1941 року .
Під час Другої світової війни було майже повністю зруйнувано виробничі потужності. Проте відновлення друкарні розпочалося вже на другий день після захоплення міста радянськими окупантами у серпні 1943 року. Відбудова закінчилася в 1948 році.
До складу фабрики входило 5 цехів: підготовки друкарських форм з відділенням виготовлення стереотипів і кліше; друкарський з відділенням кольорового друку і підготовки паперу; палітурно-брошурувальний; із виготовлення палітурок; ремонто-механічний, а також відділення із виготовлення культурно-побутових виробів із відходів виробництва.
Темпи відбудови були вражаючими: 1944 рік: віддруковано 8,7 млн аркушів-відбитків; 1950 рік: обсяги зросли до 139 млн відбитків.
На підприємстві друкували підручники, художню, політичну, методичну та іншу літературу.
До середини 1970-х років фабрика перетворилася на комплексно-механізоване підприємство високої культури друку. Тиражі: Щомісячний загальний тираж продукції (політичної, художньої, технічної літератури та підручників) сягав 3 мільйонів примірників. Книги фабрики постачалися в усі куточки СРСР та за кордон. На 1970 рік фабрика обслуговувала понад 30 радянських видавництв. Добова потужність фабрики становила понад 120 тис. примірників книжок. Інновації: За період 1960–1975 рр. на виробництві було впроваджено близько 2000 раціоналізаторських пропозицій, що дозволило зекономити понад мільйон карбованців. Продуктивність праці одного робітника в 1970 році зросла проти 1965 року на 35,7%. Рентабельність підприємства в 1970 році становила 17,8%. Визнання: Видання фабрики неодноразово отримували дипломи на міжнародних, всесоюзних та республіканських книжкових виставках за високу якість поліграфічного виконання.
У 1970 році «за досягнення високих показників у соціалістичному змаганні на честь 100-річчя з дня народження Леніна» фабрику нагороджено Ленінською ювілейною почесною грамотою ЦК КПУ, Президії Верховної ради Української РСР, Ради міністрів УРСР та УкрпрофрадиЕнциклопедія народного господарства Української РСР. Том 4. Ров-Я. Київ, 1972. с. 413
Див. також Друкарство в Україні Книжкова палата України
Примітки
Джерела Енциклопедія народного господарства Української РСР. Том 4. Ров-Я. Київ, 1972. — с. 412-413. Приватне акціонерне товариство "Харківська книжкова фабрика ім. М. В. Фрунзе" Харьков. Краткая справочная книга. — Харків : Прапор, 1976. — 296 с.