Гальперін (Гальперин) Федір (Хведір) Арсенович(17.02.1896, с. Обухів Копайгородська волость, Могилівський повіт, Подільської губернії, суч. Мурованокуриловецький район Вінницької області - дата смерті не відома) - український військовик, військове звання сотник Армії УНР.
Нагороджений Хрестом Симона Петлюри.
Біографія Народився в сім’ї Арсенія та Теклі Гальперіних. Закінчив повний курс Барської реальної школи (1906 — 1914), Чугуївську військову школу за 1-м розрядом (1916) та Інструкторську школу старшин (Київ, 1918). У своєму “Curriculum vitae” писав: “Під час війни був у війську російським в м. м. Кременчуку, Житомирі, Полтаві, Чугуєві, Симферополю, а потім на фронті — в Карпатах інших місцях Галичини.
На еміграцію перейшов в 1920 році 21 листопаду як сотник Армії У.Н.Р. і був інтернований поляками в таборі Каліш”. Згодом вступив до Варшавського університету, розраховуючи на обіцяну допомогу американського благодійного товариства YMCA. Утім “з вибухом голоду на Україні Y.M.C.A. перенесло свою діяльність на Україну, одмовивши мені в обіцяній допомозі”. Працювавна вугільній копальні (1923 — 1924).
Написав заяву до ректорату УГА з проханням прийняти його як слухача. Однак ЗО вересня йому відмовили “забраком вакансій”. На момент написання “Curriculum vitae” (19.07.1924) був неодружений.
Подальша доля невідома.
Нагороди Федір Гальперін був нагороджений Хрестом Симона Петлюри.
Див. також Українська революція Український визвольний рух
Примітки
Література Коваль Р., Моренець В. “Подєбрадський полк” Армії УНР”. – Т. 1. – Київ: Історичний клуб “Холодний Яр”, “Український пріоритет” (2016, 2-ге видання). – С. 130– 131. ЦДАВО України. — Ф. 3795. - Оп. 1. — Спр. 870. — Арк. 6 — 7, 12. Газета "Незборима Нація" Лютий 2017 рік, с. 4