Іглі Таре (, 25 липня 1973, Вльора) — албанський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — спортивний функціонер.

Виступав, зокрема, за клуби «Кайзерслаутерн» та «Лаціо», а також національну збірну Албанії.

Клубна кар'єра Народився 25 липня 1973 року в місті Вльора. Вихованець столичного клубу «Партизані». У дорослому футболі дебютував виступами за першу команду у віці 15 років, в якій взяв участь у 14 матчах чемпіонату, забивши 2 голи.

Взимку 1992 року Таре емігрував до Німеччини, де приєднався до клубу Оберліги, п'ятого дивізіону, . Наступного року він перейшов у «Мангайм», але через рік він повернувся до Людвігсхгфена.

1995 році приєднався до «Карлсруе СК», тодішнього клубу Бундесліги, але у перший час грав за резервну команду, спочатку в Оберлізі (тоді третій дивізіон), а в сезоні 1996/97 — у Регіональній лізі (четвертий дивізіон). На початку 1997 року Таре несподівано викликали до збірної Албанії, після чого його тодішній тренер першої команди Вінфрід Шефер почав використовувати його в Бундеслізі, але здебільшого у статусі запасного гравця.

Влітку 1997 року албанець перейшов до «Фортуни» (Дюссельдорф), що грав у Другій Бундеслізі. У Дюссельдорфі він здійснив свій прорив, забивши 13 голів у своєму першому сезоні та 11 у другому. Забивши за два сезони 24 голи в 63 іграх, він повернутися до Бундесліги в 1999 році, ставши гравцем «Кайзерслаутерна», де за півтора року в клубі забив лише чотири голи в 26 матчах.

На початку 2001 року він перейшов до «Брешії», де залишався до 2003 року. Хоча його зустріли із загальним скептицизмом, він проявив себе як хороший центрфорвард, виступаючи разом із Роберто Баджо, граючи та забиваючи більше, ніж його «конкурент» Лука Тоні. Він дебютував у Серії А 28 січня 2001 року, вийшовши на 84-й хвилині замість Андреа Пірло в нічийному матчі з «Міланом» (1:1), а свій перший гол у вищому дивізіоні забив наступного тижня, 4 лютого 2001 року, у грі з Барі (1:3). Всього за два з половиною роки за клуб забив 15 голів у 75 іграх.

2003 року пішов за тренером Карло Маццоне до «Болоньї», де провів два сезони, будучи основним гравцем. Після вильоту «Болоньї» Таре був відданий в оренду столичному клубу «Лаціо», де у своєму першому сезоні забив лише три голи. Після цього періоду оренди Таре приєднався до клубу на постійній основі і відіграв ще два сезони, але забив лише по одному голу у чемпіонаті і Кубку. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Лаціо» у 2008 році.

Виступи за збірні 1989 року дебютував у складі юнацької збірної Албанії (U-18), загалом на юнацькому рівні взяв участь у 2 іграх.

1990 року залучався до складу молодіжної збірної Албанії. На молодіжному рівні зіграв у 2 офіційних матчах.

2 квітня 1997 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Албанії у відбірковій грі на чемпіонат світу 1998 року проти Німеччини (2:3). Забив свій перший гол за збірну 11 жовтня 1997 року у матчі відповіді проти Німеччини (3:4), забивши гол на 80-й хвилині, який зробив рахунок 2:2. Свій єдиний дубль за національну збірну забив у матчі з Грузією (3:2) під час кваліфікаційного етапу до чемпіонату світу 2006 року.

Загалом протягом кар'єри в національній команді, яка тривала 11 років, провів у її формі 68 матчів, забивши 10 голів.

Кар'єра функціонера По завершенні ігрової кар'єри залишився у «Лаціо», де з 2009 року був спортивним директором клубу, замінивши Вальтера Сабатіні. 5 червня 2023 року покинув посаду і клуб. Під його спортивним керівництвом «Лаціо» тричі вигравав Кубок Італії та тричі Суперкубок Італії, а також чотири рази кваліфікувався до Ліги чемпіонів УЄФА.

26 травня 2025 року Таре був призначений спортивним директором «Мілана».

Статистика виступів

Статистика клубних виступів СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокКонтинентальні кубкиІнші змаганняУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів 1996-січ. 1997 «Карлсруе СК» БЛ 8 0 КН 1 0 - - - - - - 9 0 січ.-черв. 1997 «Карлсруе II» РЛ 23 4 КН 3 0 - - - - - - 26 4 1997–98 «Фортуна» (Дюссельдорф) 2БЛ 34 13 КН 0 0 - - - - - - 34 13 1998–99 2БЛ 29 11 КН 3 3 - - - - - - 32 14Усього за «Фортуну» (Дюссельдорф) 63 24 3 3 - - - - 66 27 1999–00 «Кайзерслаутерн» БЛ 22 4 КН+КЛ 3+1 1+0 КУЄФА 2 0 - - - 28 5 2000-січ. 2001 БЛ 4 0 КН+КЛ 2+2 0+1 КУЄФА 2 1 - - - 10 2Усього за «Кайзерслаутерн» 26 4 8 2 4 1 - - 38 7 січ.-черв. 2001 «Брешія» A 17 4 КІ 0 0 - - - - - - 17 4 2001–02 A 25 5 КІ 0 0 - - - - - - 25 5 2002–03 A 33 6 КІ 0 0 - - - - - - 33 6Усього за «Брешію» 75 15 0 0 - - - - 75 15 2003–04 «Болонья» A 29 6 КІ 0 0 - - - - - - 29 6 2004–05 A 26+2Spareggio salvezza. 5+1 КІ 0 0 - - - - - - 28 6Усього за «Болонью» 55+2 11+1 0 0 - - - - 57 12 2005–06 «Лаціо» A 22 3 КІ 0 0 Інт 2 0 - - - 24 3 2006–07 A 14 0 КІ 1 0 - - - - - - 15 0 2007–08 A 18 1 КІ 6 1 ЛЧ 2 0 - - - 26 2Усього за «Лаціо» 54 4 7 1 4 0 - - 65 5

Статистика виступів за збірну

Особисте життя Його батько Іса також грав за «Партизані», а пізніше обіймав посаду директора клубу. Старший брат Іглі, , став журналістом та істориком, а інший брат, Агрон, обіймав посаду Генерального консула Албанії в Стамбулі, а пізніше — директора порту Дурреса.

Має двох синів. У нього двоє синів, , який також став футболістом і починав у юнацькій академії «Лаціо», та Ліам.

Таре має проалбанські погляди. Під час війни в Косові він висловлював підтримку Армії визволення Косова та допомагав албанським біженцям, переміщеним внаслідок конфлікту, надаючи фінансову допомогу та житло в Албанії. Через це мав напружені стосунки із сербом Синишею Михайловичем. Перший великий інцидент між ними стався під час матчу Серії А 2005/06 років між «Інтернаціонале» та «Лаціо». Таре заявив, що Михайлович провокував його протягом першого тайму, що призвело до конфронтації під час перерви. Їхнє суперництво знову спалахнуло у 2016 році, коли президент «Лаціо» Клаудіо Лотіто розглядав можливість призначення Михайловича головним тренером «орлів». Незважаючи на тривалі переговори та давню дружбу Лотіто з Михайловичем, Таре, як повідомляється, виступив проти призначення і зрештою зіграв свою роль у запобіганні цьому переходу.

Примітки

Посилання