Мужеський союз, мужеський дім, чоловіче воїнське братство () — організована спільнота дорослих чоловіків у багатьох додержавних народів та племен, що виконує функцію виховання підлітків, посвячення у релігійне життя, захисту та нападу.

Назва Походить з , від Männer — чоловіки та Bund — союз, зв'язок. В українській науці вперше використано Михайлом Грушевським у книзі «Початки громадянства» 1921 року. Зокрема він вживає варіації «мужеські союзи»Початки громадянства: (ґенетична соціольоґія) / Мих. Грушевський; Institut Sociologique Ukrainien. — [Відень]: [Укр. Соціол. Ін-т], 1921. — 328 c.. — С.53, «мужеські об'єднання»Початки громадянства: (ґенетична соціольоґія) / Мих. Грушевський; Institut Sociologique Ukrainien. — [Відень]: [Укр. Соціол. Ін-т], 1921. — 328 c.. — С.115 та «мужеські доми»Початки громадянства: (ґенетична соціольоґія) / Мих. Грушевський; Institut Sociologique Ukrainien. — [Відень]: [Укр. Соціол. Ін-т], 1921. — 328 c.. — С.54.

Історія Термін, уведений у соціологію Генріхом Шурцом (1902) для опису формальних організацій чоловіків, що ґрунтуються на вікових класах або таємних товариствах і виступають як опозиція до «природної» або «жіночої» сфери сім'ї.Schurtz, H. (1902). Altersklassen und Männerbünde: Eine Darstellung der Grundformen der Gesellschaft. Berlin: Georg Reimer. Пізніше цю концепцію підхопили інші німецькі автори, зокрема Ганс Блюєр (1917), який розглядав мужеські союзи як творчий та динамічний елемент у процесі державотворення, на противагу сім'ї, яку він вважав консервативним і статичним інститутом.Blüher, H. (1917—1919). Die Rolle der Erotik in der männlichen Gesellschaft (2 Bände). Jena: Eugen Diederichs.

Часто має форму спільної будівлі для посвячених чоловіків — «мужеського дому». Він слугував радою, сховищем святинь і місцем проживання юнаків, яких відокремлювали від жінок до ініціації, підкреслюючи, що сімейне життя дозволене лише старшим чоловікам. Згодом «мужеський дім» став осередком військової підготовки, обрядів і таємних товариств та свідчив про наявність ініціаційних практик. У антропології цей термін іноді означає будь-яке суто чоловіче ритуальне чи військове об'єднання.WEBSTER H. Primitive Secret Societies. A Study of Early Politics and Religion. New York: The Macmillan Company, 1908. Pp. xili, 227.

Мужеські союзи фіксують антропологи у багатьох племен та народів, а також в історії. Зокрема від них виводять військові організації Спарти та інших полісів Стародавньої Греції.Андреев Ю. В. Мужские союзы в дорийских городах-государствах (Спарта и Крит). СПб. : Алетейя, 2004. 336 с.

Біологічні передумови Сучасні дослідження пропонують еволюційне пояснення мужеських союзів. Первісні групи людей, ймовірно, організовувалися як «спільноти поділу-злиття» (fission–fusion society) — модель соціальної організації, вперше описану на прикладі павіанів гамадрилів і властиву також шимпанзе, нашим найближчим генетичним родичам. У такій спільноті група динамічно ділиться на менші підгрупи для полювання чи збиральництва, а потім сходиться разом. У більшості соціальних ссавців представники однієї статі залишають материнську групу після статевого дозрівання, запобігаючи кровозмішенню; дослідження ДНК неандертальців (Homo neanderthalensis) показують, що в їхніх групах чоловіки залишалися родичами, тоді як жінки мали різне походження, — це вказує на вигнання саме жінок, а не чоловіків. На думку дослідників, люди згодом взяли цей інстинкт під свідомий контроль і супроводили його ритуалами, що зрештою привело до появи ініціації та мужеських домів.

В Україні

В історії України деякі характеристики мужеських союзів проявляють організовані ватаги опришок та гайдамак. А найяскравіше вони збереглися у структурі Запорізької січі. Зокрема козаки мали ритуали посвячення, зміну імені та зачіски, плекання ідеї братерства, антиповедінку, стаціонарний табір (січ), куди не пускають жінок, тощо. Це дозволяє деяким історикам та антропологам говорити, що Запорожські козаки походять від мужеських союзів або тюркських (Грибовський Владислав)Грибовский, В. В. Социальная типология казачьих сообществ / В. В. Грибовский // Казачество в тюркском и славянском мирах: колл. монография / отв. ред. В. В. Грибовский, В. В. Трепавлов; Ин-т археологии им. А. Х. Халикова АН РТ. — Казань, 2018. — С. 94-172., або слов'янських племен (Салига Павло)Салига Павло Плем'я козаків. Як формувалися і змінювалися чоловічі спільноти — К.: Наш Формат, 2026. — 288 с..

Типовим явищем трансформації мужеських союзів є театралізовані ритуали водіння кози та маланки. У багатьох народів спостерігають такий занепад, коли ці раніше військові та релігійні організації перетворюють на танцювальні колективи, що розважають громаду на свята. В Україні на різдвяні свята мають право водити маланку лише парубки, що носять маски, часто озброєні батогами, топірцями. Ці колективи часто влаштовані за принципом мужеських домів — з виборними керівниками, посвятами початківці тощо.

Примітки