Гелена Бехштайн, до шлюбу Капіто (; 21 травня 1876, Дюссельдорф — 20 квітня 1951, Берхтесгаден) — німецька підприємиця, колекціонерка мистецтва, світська особа, покровителька і шанувальниця Адольфа Гітлера.
Біографія Гелена Капіто була одружена з Едвіном Бехштайном, сином Карла Бехштайна, власника фабрики фортепіано C. Bechstein. У подружжя було двоє дітей: Едвін та Лізелотта; вона була близькою родичкою Вініфред Вагнер.
Через Дітріха Екарта Бехштайни познайомилися з Адольфом Гітлером у червні 1921 року на їхній віллі в Берхтесгадені.Ernst Klee: Das Kulturlexikon zum Dritten Reich. Wer war was vor und nach 1945. S. Fischer, Frankfurt am Main 2007, S. 35f. Гелена Бехштайн дуже рано стала шанувальницею Гітлера. Під час його ув'язнення в Ландсберзі-ам-Лех в 1923/1924 роках вона часто відвідувала його і навіть одного разу видавала себе за його прийомну матір. Вона познайомила дещо нетактовного Гітлера з вищим суспільством Берліна та за допомогою Ельзи Брукманн та Вініфред Вагнер допомогла йому сформувати новий імідж. Серед іншого, вона навчила його манерам за столом та одягла його в новий одяг. У своєму берлінському салоні Гітлер познайомився з багатьма впливовими фігурами, такими як родина Гаммерштайнів та генерал Курт фон Шляйхер.
Бехштайн та Гітлер обмінялися подарунками. За його власними словами, Гітлер отримав від неї собаку та собачий батіг, а вона, у свою чергу, нібито отримала від нього оригінальний рукопис «Моєї боротьби». Гелена Бехштайн називала Гітлера «Вельфхен» (Маленький Вовк) і хотіла б мати його сином.Ulrike Leutheusser, Astrid Harms, Thomas Hausner: Hitler und die Frauen. Deutsche Verlags-Anstalt, Stuttgart 2001, S. 42 Бехштайни підтримували Гітлера великими сумами грошей і часто гарантували значні позики. Вони також фінансували перші випуски газети нацистської партії «Фелькішер Беобахтер». Через Бехштайнів Гітлер також зв'язався з Оберзальцбергом, де він купив будинок, який раніше орендував у 1933 році, а пізніше побудував Берггоф.
Після капітуляції 1945 року компанію C. Bechstein було конфісковано союзниками в зоні окупації США, як і акції Бехштайнів. Компанії не дозволялося відновлювати виробництво фортепіано до 1951 року. Саму Гелену Бехштайн засудили до 60 днів примусових робіт та конфіскували 30% її активів, оскільки її класифікували як «нацистську активістку».
Деякі твори мистецтва з приватної колекції Гелени Бехштайн були викрадені радянськими військами і зараз знаходяться в Росії.
Нагороди
Золотий партійний знак НСДАП (20 грудня 1934)
Примітки
Література
Anton Joachimsthaler: Hitlers Liste – Ein Dokument persönlicher Beziehungen. Herbig, München 2003, ISBN 3-7766-2328-4. Ernst Klee: Das Kulturlexikon zum Dritten Reich. Wer war was vor und nach 1945. S. Fischer, Frankfurt am Main 2007, ISBN 978-3-10-039326-5. Geert Mak: In Europa, 2004; Deutsch: 2005 In Europa. Eine Reise durch das 20. Jahrhundert, Siedler, ISBN 3-88680-826-2. James Pool & Suzanne Pool: Wie financierde Hitler?. Nieuwe en onthullende feiten over de geheime geldschieters van het Derde Rijk, Elsevier, Amsterdam, 1979. William Lawrence Shirer: Der Aufstieg und Fall des Dritten Reiches. Gondrom, 1990. ISBN 3-8112-0710-5
Посилання
Familie Bechstein The Nazi Party: Women of the Third Reich