Мігель Анхель Португаль (, 28 листопада 1955, Мамбрільяс-де-Лара) — іспанський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за «Реал Мадрид», з яким виграв чемпіонат та Кубок Іспанії. Як тренер єдиний свій трофей виграв з «Боліваром», привівши його до чемпіонського титулу.

Клубна кар'єра Народився 28 листопада 1955 року в місті Мамбрільяс-де-Лара. Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Атлетіко Бургалес» та «Бургос». Він дебютував за першу команду бургосців у Прімері 3 квітня 1977 року у грі з «Еркулесом» (3:0), вийшовши на заміну на 86-й хвилині замість Мігеля Наварро. Згодом тренер Марсель Домінго також випустив його на поле через тиждень, у другом таймі гри з «Севільєю» (1:0). Втім, закріпитись у рідній команді не зумів, тому надалі грав на правах оренди за «Мірандес» у Сегунді Б.

У сезоні 1978/79 років, під керівництвом Арсеніо Іглесіаса, він зіграв 22 матчі у Прімері за «Бургос» та забив по голу у ворота «Саламанки» та «Рекреативо». Після закінчення чемпіонату, в якому «Бургос» посів тринадцяте місце в турнірній таблиці, Португаль перейшов до мадридського «Реала», тренером якого був Вуядин Бошков. Він дебютував за королівській клуб у чемпіонаті 23 вересня 1979 року у Ель Класіко проти «Барселони» (3:2), вийшовши на заміну на 45-й хвилині замість німця Ульріха Штіліке. Сім днів по тому, у нічийному матчі проти «Альмерії» (1:1), він єдиний раз у сезоні вийшов у основі, але на 55-й хвилині його замінив Франсіско Гарсія Ернандес. За підсумками сезону команда виграла чемпіонат, а також Кубок Іспанії, зігравши ще п'ять матчів і забив один гол у грі проти «Райо Вальєкано» (7:0). У наступному сезоні 1980/81 років він зіграв сім матчів, не забивши жодного голу, а мадридці не виграли жодного титулу, оскільки «Реал» посів друге місце в лізі, несподівано поступаючись «Реал Сосьєдаду».

У сезоні 1981/82 років він взагалі не зіграв жодної гри за «Реал», тому у січні 1982 року його віддали в оренду «Кадісу», за який він дебютував 31 січня 1982 року в матчі проти «Севільї». Під керівництвом Драголюба Милошевича клуб з Кадіса вилетів до Сегунди, після чого Португаль повернувся у Мадрид. У сезоні 1982/83 років він востаннє грав за мадридський «Реал», провівши 12 матчів без голів під керівництвом Альфредо Ді Стефано та знову посівши друге місце в чемпіонаті. Наприкінці сезону Португаль не покинув столицю Іспанії, зігравши 15 матчів за «Райо Вальєкано» в іспанській Сегунді 1983/84 років. Під керівництвом Максімо Ернандеса та Антоніо Руїса, «Райо Вальєкано» посів останнє місце та вилетів до Сегунди Б.

1984 року футболіст перейшов у «Кастельйон» з Сегунди, де провів один рік, після чого у сезоні 1986/87 років він грав у Сегунді B з «Реал Бургос», а в наступному сезоні повернувся до вищого дивізіону у «Реал Вальядолід». Під керівництвом аргентинця Вісенте Кантаторе він зіграв три матчі, розпочавши перші два матчі ліги та вийшовши на заміну в другому таймі замість Фернандо Єрро в грі проти «Сабаделя» (0:2).

Завершив ігрову кар'єру у команді «Кордова», за яку виступав протягом 1988—1991 років в Сегунді B.

Виступи за збірну 1979 року залучався до складу молодіжної збірної Іспанії. На молодіжному рівні зіграв у 2 офіційних матчах.

Кар'єра тренера Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після невеликої перерви, 1996 року, очоливши тренерський штаб клубу «Арандіна», а наступного року повернувся у «Реал», де тренував резервні команди «Реал Мадрид C» та «Реал Мадрид Кастілья».

Влітку 1999 року очолив клуб Сегунди «Толедо», але був звільнений після дев'яти турів сезону через незадовільні результати. У сезоні 2003/04 років тренував іншу команду другого дивізіону «Кордова», щоб замінивши Фернандо Кастро Сантоса після дев'яти турів, але за два тури до кінця сезону Португаля замінив Педро Санчес Педраса, завдяки чому андалусійці уникнули вильоту.

У сезоні 2005/06 років він вдруге тренував резервну команду «Реал Мадрид», яка тоді грала у Сегунді, після того, як Хуан Рамон Лопес Каро перейшов на посаду тренера збірної. Португаль привів команду до одинадцятого місця у чемпіонаті.

6 липня 2006 року вперше став головним тренером вищого дивізіону, очоливши «Расінг», і тренував клуб із Сантандера один рік, посівши десяте місце у чемпіонаті. Португаль пішов у відставку 19 червня 2007 року, вирішивши перейти на посаду спортивного директора «Реала», де працював наступні два роки до початку 2009 року, після чого залишив свою посаду через відставку президента Рамона Кальдерона.

19 листопада 2009 року повернувся до «Расінга», замінивши на тренерській лаві Хуана Мандія на лаві запасних команди «Расінг» після десяти ігор чемпіонату, коли команда посідала передостаннє місце. Кантабрійці уникли вильоту, і Португаль був затверджений на наступний сезон 2010/11. Після 22 ігор чемпіонату, коли команда посідала тринадцяте місце, його замінив Марселіно Гарсія Тораль.

У червні 2012 року очолив болівійський «Болівар», з яким виграв Клаусуру 2013 року. 2 січня 2014 року за взаємною згодою розірвав контракт, щоб очолити бразильське «Атлетіку Паранаенсе». 19 травня він пішов у відставку після домашньої нічиєї з «Шапекоенсе» у 5-му турі чемпіонату Бразилії. Загалом він керував командою у 13 матчах, у яких здобув 5 перемог, 2 нічиї та 6 поразок.

У серпні 2015 року він очолив національну збірну Болівії, але пробув на цій посаді лише два тижні, не провівши жодної гри.

21 жовтня 2015 року очолив «Реал Вальядолід» з Сегунди. Дебютував як новий наставник перемогою над клубом «Мірандес» (2:1) і зумів вивести команду із зони вильоту, набравши 8 очок у перших 4 матчах. 24 квітня 2016 року його було звільнено з посади тренера, набравши лише одне очко з 15 можливих в останніх 5 матчах.

У листопаді 2016 року він підписав контракт з алжирським клубом «Константіна», який на той час посідав сьоме місце в турнірній таблиці; але в грудні того ж року покинув клуб через борги по зарплаті.

30 червня 2017 року очолив індійське «Делі Дайнамос». Він посів восьме місце з десяти команд Суперліги 2017 року, пояснюючи це нестабільним графіком матчів та низьким трансферним бюджетом, а 1 травня наступного року повернувся до Іспанії після призначення тренером «Гранади» з Сегунди. Він підписав контракт на останні 5 матчів чемпіонату із завданням кваліфікувати команду у плей-оф за підвищення. Оскільки клуб не досяг мети, йому не запропонували продовження контракту наступного місяця.

У серпні 2018 року Португаль став головним тренером індійського «Пуне Сіті» на наступний сезон, але його було звільнено 24 жовтня після однієї нічиєї та двох поразок у трьох стартових турах Суперліги.

20 грудня 2018 року очолив болівійський «Хорхе Вільстерман», пропрацювавши там 4 місяці, і за цей час провів 23 матчі; 19 у болівійській лізі та 4 у Кубку Лібертадорес, а у квітні 2019 року покинув команду.

3 січня 2020 року Португаль очолив інший клуб вищого дивізіону Болівії, «Рояль Парі», де з перервами працював до лютого 2022 року.

Останнім місцем тренерської роботи іспанського тренера став болівійський клуб «Гвабіра», головним тренером команди якого Мігель Анхель Португаль був протягом квітня—червня 2023 року.

Титули і досягнення

Як гравця Чемпіон Іспанії (1): «Реал Мадрид»: 1979/80 Володар Кубка Іспанії (1): «Реал Мадрид»: 1979/80

Як тренера Чемпіон Болівії (1): «Болівар»: Клаусура 2013

Тренерська кар'єра + КлубЗПоРезультат Реал Мадрид C 1 липня 19973 листопада 1997 Реал Мадрид Кастілья3 листопада 19973 липня 1999 Толедо4 липня 199913 жовтня 1999 Кордова27 жовтня 20037 червня 2004 Реал Мадрид Кастілья5 грудня 20056 липня 2006 Расінг (Сантандер)6 липня 200619 червня 2007 Расінг (Сантандер)19 листопада 20097 лютого 2011 Болівар14 червня 201231 грудня 2013 Атлетіку Паранаенсі8 січня 201419 травня 2014 Реал Вальядолід21 жовтня 201524 квітня 2016 Константіна2 листопада 20169 грудня 2016 Делі Дайнамос29 червня 20171 травня 2018Гранада1 травня 20184 червня 2018 Пуне Сіті9 серпня 201826 жовтня 2018 Хорхе Вільстерман20 грудня 201822 квітня 2019 Рояль Парі 2 січня 202021 травня 2020Рояль Парі 3 серпня 202128 лютого 2022 Загалом —

Примітки

Посилання