«Галілей» — італійсько-болгарська біографічна драма 1968 року режисера Ліліани Кавані. Вона зображує життя Галілей Галілея та, зокрема, його конфлікти з католицькою церквою щодо його наукових теорій.
Сюжет Галілео Галілей прагне з'ясувати межі застосовності геоцентричної системи Птолемея й Арістотеля. Запеклим опонентом церковних догм є філософ Джордано Бруно, друг Галілея. Він застерігає вченого, що той має бути обережним із публічним оприлюдненням своїх досліджень, якщо не хоче постати перед судом. Невдовзі після цієї розмови Бруно заарештовують і відправляють до трибуналу інквізиції, де він відмовляється зректися своїх поглядів, і його засуджують до спалення на вогнищі.
1609 року Галілей отримує дивний прилад — телескоп, винайдений нідерландськими майстрами й недорого продаваний у Франції й Німеччині. Цей інструмент є просто системою двох лінз на кінцях трубки. Галілей удосконалює його, використовуючи потужніші лінзи, і використовує для дослідження небесних тіл. Його супутниця ставиться до цього скептично, а деякі друзі радять не заходити надто далеко. Коли ж Галілей відкрито заявляє про хибність системи Арістотеля, консерватори висміюють і ображають його, звинувачуючи в єресі.
Згодом, удосконаливши телескоп і провівши з його допомогою ретельні дослідження тіл Сонячної системи, Галілей 1932 року пише «Діалог про дві системи світу», у якому докладно викладає помилки системи Птолемея та обґрунтовує модель Коперника значно краще, ніж це було можливо раніше. Кардинал Роберто Беларміно, знайомий Галілея, який раніше намагався відмовити його від наукових пошуків, повідомляє про це новообраному папі Урбану VIII, що саме доручив скульпторові Джованні Лоренцо Берніні спорудження балдахіна Святого Петра.
Папа, скликавши членів Інквізиції, наказує викликати Галілея до Рима для офіційного судового процесу. Після численних допитів літній учений, щоб уникнути смертного вироку, змушений зректися своїх поглядів. Стоячи навколішки в убогому вбранні, підтримуваний ченцем, він зачитує акт зречення перед представниками інквізиції та проти власної волі заявляє про підтримку церкви в її переслідуванні нових учених, які намагаються зруйнувати арістотелівсько-птолемеївські уявлення, а також інших поколінь єретиків.
У ролях
— Галілео Галілей Георгі Калоянчев — Джордано Бруно Невена Коканова — Марина Ніколай Дойцев — кардинал Белларміно — — папа Урбан VIII — домініканський комісар — Джованні Лоренцо Берніні Мая Драгоманська — донька Галілея — отець Чарльз — Сагредо
Виробництво та випуск Спочатку фільм був задуманий як мінісеріал спільного виробництва італійських та болгарських кінокомпаній. Радіо- й телекомпанія RAI відмовилася транслювати готовий фільм та продала права на його розповсюдження компанії , яка скоротила тривалість фільму з початкових 105 хвилин до 92 хвилин.
Фільм «Галілей» показували в конкурсній програмі Венеційського міжнародного кінофестивалю 1968 року.
2010 року «Галілей» вийшов на DVD In Italian with English subtitles..
Див. також
«Життя Галілея» — п'єса Бертольта Брехта «Галілей» — екранізація п'єси Брехта 1975 року
Примітки
Посилання
Article by Cristina Olivotto and Antonella Testa comparing the 1968 and 1975 films