Вусатий Піт () — термін, яким називали членів сицилійської мафії, які прибули до Сполучених Штатів (зокрема до Нью-Йорка) у дорослому віці на початку 20-го століття. Більшість з них мали великі вуса, оскільки у сільській місцевості Сицилії вони були поширені в той час.

Вусаті Піти намагалися створити мафію у новій країні за зразком сицилійської мафії з точки зору структури та традицій. З часом вони вступили в конфлікт з «младотурками» і з закінченням кривавої Кастелламарської війни, пов'язаної зі смертю Джо Массерії та Сальваторе Маранцано, у Сполучених Штатах відбувся занепад старої мафії та народження нової форми організованої злочинності, так званого Національного злочинного синдикату та створення Комісії.

Історія Вусаті Піти були досвідченими злочинцями, які розпочали свою кар'єру в Італії і у дорослому віці переїхали до США. Їхніми найвідомішими членами були Джо «Бос» Массерія (1886—1931) та Сальваторе Маранцано (1886—1931). Багато з них підтримували зв'язки з сицилійською мафією. Вусаті Піти хотіли зберегти сицилійські кримінальні традиції у своїй новій країні та були більше зацікавлені у співпраці та експлуатації своїх співвітчизників-італійців, ніж у широкій громадськості. З цією метою вони протистояли бажанню своїх молодших членів працювати з могутніми єврейськими та ірландськими бандами та продавати незаконні наркотики.

Це дратувало молодших капореджиме, таких як Лакі Лучано (1897—1962) та Віто Дженовезе (1897—1969). Лучано та інші «младотурки» в нью-йоркській мафії дійшли висновку, що Вусаті Піти були занадто закоренілими, щоб побачити мільйони доларів, які могла принести робота з неіталійськими гангстерами. Під час Кастелламарської війни (1930—1931) Лучано створив мережу молодших мафіозі в таборах Массерії та Маранцано, які таємно мали намір убити одного зі старших босів, а потім вичікувати свого часу, перш ніж убити іншого.

Вони вирішили вбити Массерію та вдавали відданість Маранцано, доки не мали можливості ліквідувати й його. Після смерті Маранцано 10 вересня 1931 року нове покоління італійських мафіозі реорганізувало Національний злочинний синдикат і заснувало Комісію, ставши схожим на структуру сучасної американської мафії.

Журналісти відзначили цей день як чистку старших мафіозі, відому як «Ніч сицилійської вечірні». Кілька днів по тому, 13 вересня, з Ньюаркської затоки було витягнуто тіла двох інших союзників Маранцано, Самуеля Монако та Луїса Руссо, зі слідами тортур. Тим часом Джозефа Сірагузу, лідера злочинної сім'ї Піттсбурга, застрелили у власному будинку. Зникнення 15 жовтня Джозефа Ардіццоне, голови сім'ї з Лос-Анджелеса, пізніше розглядалося як частина цього нібито плану швидкої ліквідації старих сицилійських босів«Lucky Luciano: Criminal Mastermind,» Time, Dec. 7, 1998 ..

Посилання

Додаткова інформація