Розаріо ді Вінченцо (; 16 червня 1941, Генуя — 4 березня 2026) — італійський футболіст, що грав на позиції воротаря. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.
Виступав, зокрема, за «Інтернаціонале», з яким став чемпіоном Італії, але основним гравцем не був. Також виступав у інших клубах Серії А «Варезе», «Лаціо» та «Сампдорія».
Ігрова кар'єра Народився 16 червня 1941 року в місті Генуя. Вихованець футбольної школи клубу «Дженоа». У дорослому футболі дебютував 1961 року виступами за команду «Ентелла», в якій провів один сезон, взявши участь у 33 матчах Серії D.
1962 року перейшов у «Інтернаціонале», де став дублером Джуліано Сарті, тому за наступний рік не провів жодної гри у чемпіонаті, яким для міланців став чемпіонським, через що його віддали в оренду у клуб «Трієстина» з Серії В. Повернувшись наступного року в «Інтернаціонале», Ді Вінченцо у сезоні 1964/65 знову став чемпіоном Італії, але цього разу зміг зіграти у турнірі три гри. Також того року з командою він став володарем Кубка європейських чемпіонів УЄФА, але у тому турнірі не грав.
Влітку 1965 року Ді Вінченцо перейшов у «Варезе», але зіграв там до листопада лише 5 ігор у Серії А, тому надалі виступав у Серії В за клуби «Дженоа» та «Потенца». Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Лаціо», що теж грав у другому дивізіоні, до складу якого приєднався 1967 року. У другому сезоні він допоміг римлянам вийти до Серії А, де провів ще два роки, але потім «орли» знову понизились у класі. У сезоні 1971/72 він знову допоміг клубу вийти до еліти, але основним гравцем вже не був. Всього відіграв за «біло-блакитних» п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри і відзначався досить високою надійністю, пропускаючи в іграх чемпіонату в середньому менше одного гола за матч. Загалом за «Лаціо» він провів 84 матчі в чемпіонаті та 9 у Кубку Італії.
Надалі протягом 1972—1975 років захищав кольори клубу Серії В «Бриндізі», після чого повернувся до вищого дивізіону і зіграв свої останні 10 ігор у Серії А за «Сампдорію». Загалом він провів за усю кар'єру 55 матчів у Серії А.
У сезоні 1978/79 Ді Вінченцо грав у Серії C2 за «Імперію», а завершив ігрову кар'єру у команді «Про Верчеллі», за яку виступав протягом 1979—1980 років у Серії D.
Кар'єра тренера Розпочав тренерську кар'єру 1989 року, очоливши тренерський штаб клубу «Вітербезе».
В подальшому входив до тренерських штабів клубів «Наполі», «Сієна», «Лаціо» та «Палермо», де був тренером воротарів.
Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Сампдорія», в якому Розаріо ді Вінченцо тренером воротарів юнацької команди протягом 2007 року.
Статистика виступів
Статистика клубних виступів СезонКомандаЧемпіонатЛігаІгорГолів1961–62 «Ентелла»D33-231962–63 «Інтернаціонале»A001963–64 «Трієстина»B18-161964–65 «Інтернаціонале»A3-3Усього за «Інтернаціонале»3-3лип.-лис. 1965 «Варезе»A5-14лис. 1965–66 «Дженоа»B18-151966–67 «Потенца»B38-381967–68 «Лаціо»B18-151968–69B27-171969–70A16-141970–71A21-251971–72B2-2Усього за «Лаціо»84-731972–73 «Бриндізі»B35-211973–74B15-111974–75B37-37Усього за «Бриндізі»87-691975–76 «Сампдорія»A2-21976–77A8-111977–78B00Усього за «Сампдорію»10-131978–79 «Імперія»C233-221979–80 «Про Верчеллі»D10-?Усього за кар'єру339-286 +
Титули і досягнення Чемпіон Італії (2): «Інтернаціонале»: 1962/63, 1964/65 Володар Кубка чемпіонів УЄФА (1): «Інтернаціонале»: 1964/65
Примітки
Посилання