Бори́с Ві́кторович Раушенба́х (18 січня 1915 — 27 березня 2001) — радянський і російський спеціаліст у галузі ракетно-космічної техніки, академік АН СРСР (з 1984), академік РАН, лауреат Ленінської премії (1960).
Біографія Народився у сім'ї інженера. Батько — з поволзькі німці Автономна Радянська Соціалістична Республіка Німців Поволжя. Мати, Леонтіна Фрідріховна, уроджена Галлік — з естонських німців.
1932 року вступив до , захоплювався планеризмом. В Коктебелі, традиційному місці зустрічі планеристів, Борис Раушенбах вперше зустрівся з Сергієм Корольовим. Надалі це знайомство переросло у співробітництво у ракетній і космічній техніці.
24 травня 1941 року одружився з Вірою Іванченко, яка вчилася на історичному фаультеті МГУ.
З осені 1941 року працював у оборонній промисловості.
У березні 1942 року Раушенбаха як німця направили у трудовий табір в Нижньому Тагілі. Там на нього звернув увагу авіаконструктор генерал В. Ф. Болховитинов. Келдиш Мстислав Всеволодович добився повернення Раушенбаха в науку і ракетну справу. В 1948 році він повернувся до Москви. У 1949 році захистив кандидатську, в 1958 році — докторську дисертації. У Келдиша розробляв теорію вібраційного горіння, акустичних коливань у прямоточних двигунах.
У 1955—1959 роках, перейшовши на роботу до С. П. Корольова, виконав піонерські роботи по орієнтації космічних кораблів. У 1960 році здобув Ленінську премію за роботи по фотографуванню зворотного боку Місяця. Менш ніж за 10 років під його керівництвом створено системи орієнтації й корекції міжпланетних автоматичних станцій «Марс», «Венера», «Зонд», супутників зв'язку «Молния» та інш.
1960 року брав активну участь у підготовці до польоту першого космонавта — Юрія Гагаріна.
1966 року обраний членом-кореспондентом, а в 1986 рюку — академіком Академії наук СРСР.
Нагороди та звання Борис Вікторович Раушенбах був дійсним членом Міжнародної академії астронавтики, Академії космонавтики імені Ціолковського. лауреат Ленінської премії (1960).
Див. також 4237 Раушенбах — астероїд, названий на його честь.
Примітки
Бібліографія Англійською: Rauschenbach, Boris V., «Hermann Oberth: The Father of Space Flight 1894—1989», West Art Pub, 1994, ISBN 0914301144 Rauschenbach, Boris V., «On My Concept of Perceptual Perspective that Accounts for Parallel and Inverted Perspective in Pictorial Art», Leonardo, Oxford, vol.16, no.1, Winter 1983, Rauschenbach, Boris V., «The Rocket Flight Stability Problem: A History of Misconceptions», 30th History of Rocketry and Astronautics, 1996, ISBN 0-87703-498-2
Російською: Раушенбах Б. В. Вибрационное горение, М., 1961. Раушенбах Б. В. Управление ориентацией в космических аппаратах, М., 1974 Раушенбах Б. В. Системы перспективы в изобразительном искусстве. Общая теория перспективы. — М., 1986 Раушенбах Б. В. Пространственные построения в живописи. — М., 1980 Раушенбах Б. В. Геометрия картины и зрительное восприятие. — М., 1994, ISBN 5-352-00001-X Раушенбах Б. В. Герман Оберт (1894—1989) М., 1993. ISBN 5-02-006992-2 Раушенбах Б. В. Пристрастие, — М., 1997, ISBN 5-7784-0020-9 Раушенбах Б. В. Постскриптум (воспоминания). — М., 1999, ISBN 5-7784-0185-X Раушенбах Б. В. Праздные мысли. — М., 2000
Інтерв’ю
Посилання Пристрастие. Автобиографические фрагменты , академик Раушенбах Б. В. // Православная беседа >> Библиотека Раушенбах Борис Викторович // Бессмертный барак «… И НКВД „сдало“ меня ему „в аренду“» // facebook, Бессмертный барак, 11.04.2018 18:45 Б. Раушенбах. Спогади про Сергія Павловича Корольова