Конякін Сергій Миколайович (нар. 15 березня 1986 р., м. Сміла) – український учений у галузі міждисциплінарної екології, інвазійної ботаніки та охорони природи, популяризатор науки, кандидат географічних наук (2015).
Життєпис Народився 15 березня 1986 року в місті Сміла в родині робітників. У 1996–2003 рр. навчався у Смілянській загальноосвітній школі № 3.
У 2003 р. вступив на будівельний факультет Черкаського державного технологічного університету (ЧДТУ). У 2007 р. у складі команди студентів-екологів 4 курсу ЧДТУ брав участь у Всеукраїнській екологічній олімпіаді, де посів 12 місце серед 78 учасників, а команда ЧДТУ здобула ІІ місце серед технологічних університетів України.
У 2008 р. з відзнакою закінчив ЧДТУ за спеціальністю «Екологія та охорона навколишнього середовища», здобувши освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста з правом викладання екології. Захистив дипломну роботу: «Екологічні проблеми при будівництві глибоководного суднового каналу Дунай – Чорне море» (науковий керівник – канд. іст. наук, доц. С. А. Морозова).
У 2008–2009 рр. працював інженером І категорії сектору екології технічної служби Одеської залізниці (м. Одеса). У 2009 р. вступив до аспірантури природоохоронного факультету Одеського державного екологічного університету (кафедра прикладної екології) за спеціальністю 11.00.11 «Конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів».
Впродовж 2009–2010 рр. очолював відділ екологічної експертизи Одеської газети «Час пік».
У 2010–2011 рр. працював молодшим науковим співробітником Центру заповідної справи, рекреації та екотуризму Державної екологічної академії післядипломної освіти й управління (м. Київ).
У 2015 р. захистив дисертацію «Регіональна екомережа Черкаської області: географічні засади формування і розвитку» та здобув науковий ступінь кандидата географічних наук (науковий керівник – д-р геогр. наук, проф. В. М. Пащенко).
З 2014 р. і дотепер працює в Державній установі «Інститут еволюційної екології НАН України», де відбувся кар’єрний зріст молодого ученого: від молодшого наукового співробітника (2014–2019 рр.), наукового співробітника (2019–2024 рр.) до старшого наукового співробітника (з 2025 р.).
У 2016–2019 рр. С. М. Конякін очолював Раду молодих учених Інституту. Впродовж тривалого часу входить до складу вченої ради установи. З 2020 р. виконує обов’язки голови профспілки ДУ «ІЕЕ НАН України».
За цей час вчений провів значну кількість досліджень, постійно розширював свій науковий кругозір та вдосконалював професійні навички.
Наукові інтереси: біогеографія, інвазійна ботаніка, геоботаніка, флористика, популяційна екологія, урбоекологія, збереження біорізноманіття.
Еколого-просвітницька діяльність Сергій Конякін – організатор та учасник понад десяти природоохоронних акцій на теренах Смілянщини. Серед них: «Березняківський кар’єр: водна перлина Черкащини» (2010 р.), «Проблеми збереження та відновлення Шаєвої гори» (2011 р.), «Ротмістрівський кратер: заповідна перлина Смілянщини» (2012 р.).
Як дослідник і природолюб широких інтересів брав участь у підготовці та виданні ілюстрованого путівника «Сміла запрошує!», а також еколого-просвітницьких буклетів і плакатів, присвячених природі Смілянщини, зокрема заповідним урочищам «Юрова гора» та «Шаєва гора».
У тісній співпраці з учителями природничих дисциплін м. Сміла та колишнього Смілянського району, а також у взаємодії з екологічними службами працював над питаннями розширення площі природно-заповідного фонду, розроблення та впровадження локальної екомережі, відновлення малих річок, збереження лісів і фрагментів степових екосистем.
С. М. Конякін неодноразово виступав у засобах масової інформації, зокрема в ефірах телеканалів «Рось», «Тясмин», ТРК «Сміла-ТВ», висвітлюючи проблеми довкілля та охорони природи Черкаської області.
Учений активно співпрацює зі студентами-екологами Черкаського державного технологічного університету: керував польовими практиками, здійснював рецензування дипломних робіт студентів закладів вищої освіти, авторефератів дисертацій, а також наукових робіт Малої академії наук України. За його ініціативою проведено І та ІІ Міжнародні науково-практичні конференції «Проблеми екології та еволюції екосистем в умовах трансформованого середовища» (м. Київ, 25–26 травня 2017 р.; м. Чернігів, 11–12 жовтня 2018 р.).
С. М. Конякін регулярно публікувався у друкованих засобах масової інформації, зокрема в Одеській обласній газеті «Час пік», газеті Одеської залізниці «Чорноморський гудок», а також у місцевих виданнях «Сміла» та «Смілянські обрії», де висвітлював актуальні проблеми охорони природи та збереження біорізноманіття.
Учений також був ініціатором і співавтором створення низки об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення: ботанічних пам’яток природи – Багатовікові дерева дуба звичайного (м. Сміла, ріг вул. Перемоги та Соборної), Графський дуб-красень (м. Сміла, вул. Родини Бобринських, 123), Віковий дуб імені Якова Водяного (м. Сміла, Північний вокзал Шевченківської дирекції залізничних перевезень Одеської залізниці) та Софіївські дуби (м. Сміла, ріг вул. Соборної та Софіївської); гідрологічного заказника «Куделя» (Фастівський район, Київська область); комплексної пам’ятки природи «Урочище Петіль» (с. Іванковичі, Обухівський район).
Відзнаки та нагороди 1. Грамота Департаменту екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації за вагомий внесок у збереження та відновлення біологічного різноманіття та розвиток заповідної справи (2015 р.).
2. Стипендіат Президента України для молодих вчених (2018–2019 рр.).
3. Переможець конкурсу проєктів науково-дослідних робіт молодих учених НАН України (2019–2020 рр.). Тема роботи: «Різноманіття та екологічне значення деяких груп перетинчастокрилих комах-запилювачів та ентомофагів у трансформованих біотопах» (керівник теми).
4. Стипендіат Національної академії наук України для молодих учених (2020–2021 рр.).
5. Грант НАН України для дослідницьких лабораторій/груп молодих учених для проведення досліджень за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки (2022–2023 рр.). Тема роботи: «Популяційні дослідження інвазійних видів рослин у водних та прибережно-водних екотопах України» (виконавець теми).
6. Грамота Президії Національної академії наук України за наукову роботу: «Масштаби, спрямованість та наслідки інвазій чужорідних видів рослин у трансформованих біотопах» (2022 р.).
Членство у наукових товариствах Українське географічне товариство (з 2015 р.).
Українське ботанічне товариство (з 2024 р.).
Публікації Має понад 60 публікацій, зокрема дві монографії, понад 16 статей у міжнародних наукових журналах та 25 статей у фахових наукових виданнях https://scholar.google.com.ua/citations?user=ylqTEd8AAAAJ&hl=ru.
· Конякін С.М. (2012). Оцінка репрезентативності природно-заповідного фонду Черкаської області як основи функціонування регіональної екомережі. Науковий вісник Чернівецького національного університету. Серія: географія. Вип. 614–615. С. 58–65.
· Чемерис І.А., Конякін С.М. (2013). Аналіз стану амброзії полинолистої в урбоекосистемі м. Черкаси. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: біологія. Вип. 54. № 1. С. 21–29.
· Чемерис І.А., Загоруйко Н.В., Конякін С.М. (2013). Фітомоніторинг викидів автотранспорту в умовах міського середовища. Людина і довкілля. Проблеми неоекології. Серія: географія. № 3–4. С. 141–146.
· Конякін С.М. (2014). Регіональна екомережа Черкаської області: географічні аспекти формування і розвитку. Фізична географія і геоморфологія. Вип. 75. № 3 С. 89–100.
· Burda R.I., Koniakin S.N. (2019). The non-native woody species of the flora of Ukraine: introduction, naturalization and invasion. Biosystems Diversity, 27, 3: 276–290. https://doi.org/10.15421/011937
· Likhanov А.F., Burda R.I., Koniakin S.N., Kozyr M.S. (2020). Identifying species and hybrids in the genus Juglans by biochemical profiling of bark. Modern Phytomorphology, 14: 27–34. https://doi.org/10.5281/ZENODO.4453881
· Прокопук Ю.С., Конякін С.М., Нецветов М.В. (2020). Вплив кліматичних чинників на радіальний приріст Tilia cordata (Malvaceae s. l. / Tiliaceae s. str.) у лісових біотопах Києва. Український Ботанічний Журнал. Вип. 77. № 4. С. 294–304. https://doi.org/10.15407/ukrbotj77.04.294
· Gubar L., Koniakin S. (2021). Populations of Heracleum sosnowskyi and H. mantegazzianum (Apiaceae) in Kyiv (Ukraine). Folia Oecologica, 48 (2): 215–228. https://doi: 10.2478/foecol-2021-0022
· Koniakin S.M., Gubar L.M. (2022). Spontaneous flora of the local landscape Feofaniya (Kyiv, Ukraine). Plant Introduction, 93/94: 46–61. https://doi.org/10.46341/PI2021020
· Koniakin S.M., Gubar L.M., Budzhak V.V. (2022). Impatiens glandulifera (Balsaminaceae) in Ukraine: its current distribution, ecological and coenotic features. Environmental & Socio-economic Studies, 10 (4): 46–58. https://doi.org/10.2478/environ-2022-0023
· Shupova T.V., Koniakin S.M., Grabovska T.O. (2022) Multi-species settlement by secondary hollow-nesting passerine birds in a European Bee-eater (Merops apiaster) colony. Ornis Hungarica, 30 (1): 179–188. http://doi.org/10.2478/orhu-2022-0014
· Puchałka R., Klisz M., Koniakin S., Czortek P., Dylewski Ł., Paź-Dyderska S., Vítková M., Sádlo J., Rašomavičius V., Čarni A. Sanctis M. De, Dyderski M.K. (2022). Citizen science helps predictions of climate change impact on flowering phenology: a study on Anemone nemorosa. Agricultural and Forest Meteorology, 325: 109133. https://doi.org/10.1016/j.agrformet.2022.109133
· Конякін С.М., Бурда Р.І., Буджак В.В. (2023). Чужорідні види в урбанофлорі Київської міської агломерації, 2003–2022 роки: попередні нотатки. Чорноморський Ботанічний Журнал. Том 19. № 2. С. 200–225. https://doi.org/10.32999/ksu1990-553X/2023-19-2-4
· Puchałka R., Paź-Dyderska S., Dylewski Ł., Czortek P., Vítková M., Sádlo J., Klisz M., Koniakin S., Čarni A., Rašomavičius V., Sanctis M.De., Dyderski M.K. (2023). Forest herb species with similar European geographic ranges may respond differently to climate change. Science of The Total Environment, 905: 167303, https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2023.167303
· Puchałka R., Paź-Dyderska S., Jagodziński A.M., Sádlo J., Vítková M., Klisz M., Koniakin S., Prokopuk Y., Netsvetov M., Nicolescu V.-N., Zlatanov T., Mionskowski M., Dyderski M.K. (2023). Predicted range shifts of alien tree species in Europe. Agricultural and Forest Meteorology, 341: 109650. https://doi.org/10.1016/j.agrformet.2023.109650
· Goncharenko I.V., Koniakin S.M., Leshcheniuk O.M. (2024). Giant hogweeds (Heracleum mantegazzianum and H. sosnowskyi) in Ukraine: distribution, ecological and coenotical features. Folia Oecologica, 51(1): 93–107. https://doi.org/10.2478/foecol-2024-0010
· Koniakin S., Budzhak V., Leshcheniuk O., Gubar L. (2024). Ecological-coenotic features and current distribution Echinocystis lobata (Michx.) Torr. et A. Gray (Cucurbitaceae) in Ukraine. Ekológia (Bratislava), 43 (1): 54–65. https://doi.org/10.2478/eko-2024-0006
· Конякін С., Бурда Р., Буджак В. (2024). Просторові співвідношення аборигенних і чужорідних видів судинних рослин у лісах на південному заході міста Києва та його околиць. Український Ботанічний Журнал. Вип. 81. № 5. С. 322–334. https://doi.org/10.15407/ukrbotj81.05.322
· Koniakin S.M., Burda R.I., Budzhak V.V. (2024). The dynamics of the taxonomic composition of the alien fraction of the urban flora in the Kyiv urban area. Environmental & Socio-economic Studies, 12(2): 62–82. https://doi.org/10.2478/environ-2024-0013
· Конякін С., Бурда Р., Буджак В. (2025). Евнеофіти урбанофлори Київської міської агломерації: нові знахідки, доповнення та уточнення. Чорноморський Ботанічний Журнал. Том 21. № 2. С. 153–176. https://doi.org/10.32999/ksu1990-553X/2025-21-2-5