Альфредо Оскар Грасіані (; 6 січня 1965, Буенос-Айрес — 21 квітня 2021, там же) — аргентинський футболіст, який виступав у 1980-1990-і роки на позиції нападника.
Біографія Альфредо Грасіані — вихованець школи столичної «Атланти», за дорослу команду якої він дебютував 12 вересня 1981 року в матчі Другого дивізіону проти «Хімнасії» з Ла-Плати. У 1983 році Грасіані допоміг своїй команді виграти Перший дивізіон B (зараз — Прімера B Метрополітана), який тоді грав роль другого дивізіону, і заробив путівку в Прімеру.
1985 року перейшов у «Боку Хуніорс», яка після відходу в 1982 році Дієго Марадони переживала важкі часи — трофеїв «генуезці» не вигравали з 1981 року, а клуб не міг собі дозволити купівлю дуже дорогих гравців. Альфредо Ді Стефано спочатку поставив новачка на правий фланг півзахисту, але незабаром перемістив його в центр нападу, де Грасіані сформував пару з Хорхе Комасом. Надії вболівальників на нові трофеї стали реальністю в 1989 році, коли «Бока Хуніорс» зуміла завоювати Суперкубок Лібертадорес, а наступного року «Бока» обіграла володаря Кубка Лібертадорес «Атлетіко Насьональ» у матчі за Рекопу Південної Америки.
Тричі нападник був близьким до перемоги в чемпіонаті Аргентини зі своєю командою, але посідав другі місця — в сезонах 1988/89, 1990/91, а також в Апертурі 1991. При цьому в сезоні 1990/91 чемпіонат Аргентини вже перейшов на систему «Апертура і Клаоку», і «Бока» виграла Клаусуру, але саме в тому сезоні був передбачений фінал між переможцями двох етапів, а в ньому сильнішим виявився переможець Апертури «Ньюеллс Олд Бойз».
Грасіані, прозваний уболівальниками «Мурсьєлаго» (спочатку — «Кажан», але також і прізвисько бика в кориді, докладніше див тут), став найкращим бомбардиром «Боки» у 1980-і роки, провівши за клуб 250 матчів у всіх змаганнях і забивши 83 голи. Посідає 14-те місце серед найкращих бомбардирів «Боки Хуніорс» за всю історію.
У 1992—1993 роках Грасіані на правах оренди виступав за «Расінг», і саме в цей період «Бока» перервала 11-річну серію без титулів у чемпіонаті, ставши чемпіоном Апертури 1992. Грасіані ж допоміг «Расінгу» посісти третє місце в Апертурі 1993, після чого повернувся в «Боку». Потім він виступав за «Депортіво Еспаньйол», «Атлетико Тукуман» та «Архентінос Хуніорс», якому допоміг виграти Прімеру B Насьональ у сезоні 1996/97. Останні два роки професійної кар'єри провів за кордоном — спочатку у швейцарському Лугано, а потім у венесуельському Каракасі, де і завершив кар'єру в 1998.
За дорослу збірну Альфредо Грасіані не грав, але у складі молодіжної збірної Аргентини в 1983 році взяв участь у чемпіонаті світу в Мексиці, де зіграв два матчі, в тому числі у фіналі, в якому «альбіселесте» поступилася Бразилії 0:1. У 1986 році провів один матч за Аргентину в Південноамериканських іграх в Сантьяго, де виступали не головні збірні, а команди, більш близькі за складом до олімпійських збірних.
Після завершення ігрової кар'єри Грасіані почав працювати футбольним тренером, увійшовши до тренерського штабу «Боки» під керівництвом Хорхе Хосе Бенітеса в сезоні 2004-05.
За словами друга та товариша по «Боці» Енріке Хоробіни, Грасіані приділяв досить багато уваги своєму здоров'ю. Альфредо Грасіані лікувався від хвороб нирок, йому успішно була проведена операція. Але 21 квітня 2021 року він переніс серцевий напад, якого ніхто не очікував. За годину до смерті Альфредо залишив у соцмережах повідомлення з підтримкою «Бокі Хуніорс», яка готувалася розпочати виступи у черговому розіграші Кубка Лібертадорес, потім він почав грати зі своїм молодшим 11-річним сином, але в якийсь момент почав задихатися. Прибулі медики констатували смерть колишнього футболіста.
Титули та досягнення Командні
Віцечемпіон Аргентини (3): 1988/89, 1990/91, Апертура 1991 Переможець Другого дивізіону Аргентини (1): 1983 (Перший дивізіон B), 1996/97 (Примера B Насьональ) Володар Суперкубка Лібертадорес (1): 1989 Володар Рекопи Південної Америки (1): 1990 Віцечемпіон світу серед молоді (1): 1983
Галерея
Примітки
Посилання
Профіль на 11v11.com