Айно () є персонажем «Калевали», фінського національного епосу Еліаса Леннрута. Леннрут вигадав ім'я Айно, що означає «єдина»; в оригінальних віршах її називають лише «єдина дочка» або «єдина сестра» ().
Її брат Йоукахайнен програє співочий конкурс Вейнемейнену і обіцяє віддати «руки і ноги» Айно в шлюб переможцю. Мати Айно рада видати дочку заміж за таку знамениту і знатну людину, але Айно не хоче виходити заміж за такого старого чоловіка і топиться (або перетворюється на нікс). Вона повертається, щоб дражнити засмученого Вейнемейнена у вигляді окуня.
Під час національно-романтичного періоду наприкінці ХІХ століття міфологічне ім'я Айно було прийняте як християнське ім'я активістами феноманів. Серед перших, кого так назвали, були Айно Ярнефельт (Айно Сібеліус), народжена 1871 року, та Айно Крохн (пізніше Айно Каллас), народжена 1878 року.
За даними Фінського центру реєстрації населення, це ім'я отримали понад 60 000 жінок. Воно було особливо популярним на початку ХХ століття і було найпоширенішим ім'ям для жінок у 1920-х роках. У ХХІ столітті воно знову стало популярним; у 2006 і 2007 роках це було найпопулярніше ім'я для дівчаток у Фінляндіїhttp://www.hs.fi/english/article/Aino+and+Eetu+top+list+of+most+popular+childrens+names+/1135231071996
Галерея
Примітки
The Kalevala, Cantos 3, 4, and 5. Kustaa Vilkuna:Etunimet.1976.Kustannusosakeyhtiö Otava. (On the name Aino)