Принцеса Розетта () — французька літературна казка, написана мадам д'Онуа.Madame d'Aulnoy, Les Contes des Fees, «Princess Rosette» Ендрю Ленг включив її до «Червоної книги фей».Andrew Lang, The Red Fairy Book, «Princess Rosette»

Італо Кальвіно включив усно зібрану казку «Король павичів» до своїх «Італійських народних казок», але в примітках зазначив, що вона явно є варіантом казки «Принцеса Розетта».Italo Calvino, Italian Folktales p 735

Сюжет

Король і королева, які вже мали двох синів, дочекалися народження доньки, на хрестини якої завітали всі феї; коли ж королева почала наполягати на пророцтві щодо майбутнього Розетти, вони застерегли, що дівчинка може стати причиною великого нещастя для своїх братів і навіть призвести до їхньої загибелі. Порадившись із пустельником, батьки вирішили замкнути Розетту у вежі, проте після їхньої смерті сини негайно визволили сестру, яка була вражена всім побаченим, а особливо — павичем. Дізнавшись, що люди іноді вживають цих птахів у їжу, вона оголосила, що вийде заміж лише за Короля павичів, аби мати змогу захистити своїх підданих.

Її брати, новий король і принц, вирушили на пошуки Короля павичів, і нарешті Король одноденок направив їх туди. Там вони показали королю портрет Розетти. Він сказав, що одружиться з нею, якщо вона буде такою ж гарною, але вб'є їх обох, якщо ні.

Коли прийшла звістка, принцеса Розетта вирушила в дорогу разом зі своєю нянею, проте остання підкупила човняра, щоб той посеред ночі викинув принцесу в море разом із ліжком та її маленьким собакою. Оскільки ліжко було зроблене з пір'я фенікса, воно не потонуло, а залишилося на плаву, тимчасом як няня підмінила принцесу власною донькою; розгніваний король уже збирався стратити братів Розетти, але тим вдалося переконати його дати їм сім днів, щоб довести свою невинність.

Коли принцеса прокинулася, вона була переконана, що король передумав із нею одружуватися і саме тому наказав кинути її в море; старий чоловік, який помітив її на березі, дав дівчині прихисток, проте, збагнувши за її речами, що перед ним вельможна пані, він дуже бідкався, бо міг запропонувати лише вбогу їжу. Принцеса почала посилати свого собаку до найкращої кухні в місті, і той щодня викрадав страви, які готували для самого Короля павичів, аж поки перший міністр не вистежив пса і не привів погоню до хижі. Коли Розетту та старого схопили, той благав про милосердя і розповів усю правду, завдяки чому король упізнав свою справжню наречену, після чого негайно звільнив її братів і побрався з нею.

Спадщина Переклад цієї казки кінця XVIII століття називається «Принцеса Розетта».d'Aulnoy, Marie-Catherine. Queen Mab: containing a select collection of only the best, most instructive, and entertaining tales of the fairies; viz. 1. Graciosa and Percinet. 2. The Fair One with Golden Locks. 3. The Blue Bird. 4. The Invisible Prince. 5. The Princess Verenata. 6. The Princess Rosetta. 7. The Golden Bough. 8. The Orange-Tree and the Bee. 9. The Little Good Mouse. Written by the Countess d'Aulnoi; adorned with curious cuts, to which are added, a fairy tale, in the ancient English style, by Dr. Parnell; and Queen Mab's song.The fifth edition. London: James Barker [Great Russell Street], Thomas Vernor and Hood [Poultry], 1799. pp. 217—241. Пізніші публікації Клари де Шателен (1852), та ілюстраторки Кетрін Пайл (1920) зберегли назву «Принцеса Розетта».Pyle, Katherine. Wonder tales from many lands. London: G.G. Harrap. 1920. pp. 240—256.

Ця казка була однією з багатьох, написаних д'Ольнуа, адаптованих для сцени Джеймсом Планше в рамках його «Чарівної феєрії». Він використав казку як основу для своєї п'єси «Король павичів».Adams, W. H. Davenport. The Book of Burlesque. Frankfurt am Main, Germany: Outlook Verlag GmbH. 2019. p. 74.

Її переказав німецькою мовою Йоганн Август Апель як і включив до першого тому «Збірника порад» (1810).

Казка також була перекладена норвезькою мовою як .Molbech, Christian. Udvalgte Eventyr Eller Folkedigtninger: En Bog for Ungdommen, Folket Og Skolen. 2., giennemseete og forøgede udgave. Kiøbenhavn: Reitzel, 1854. pp. 132—146.

Ця казка була адаптована і переказана Вільямом Троубріджем Ларнедом під назвою «Король павичів».Larned, William Trowbridge, and John Rae. Fairy-tales From France. New York: P. F. Volland Co., 1920.

Аналіз Казку «Принцеса Розетта» класифікують за покажчиком Аарне–Томпсона–Утера як тип ATU 403, «Чорна та біла наречена», до якого належать сюжети, де головну героїню підміняє фальшива обраниця, що намагається посісти її місце в серці коханого.Uther, Hans-Jörg. Handbuch zu den «Kinder- und Hausmärchen» der Brüder Grimm: Entstehung — Wirkung — Interpretation. 2., vollständig überarbeitete Auflage. Berlin/Boston: De Gruyter. 2013. p. 274. Trinquet, Charlotte. Le conte de fées français (1690—1700): Traditions italiennes et origines aristocratiques. Narr Verlag. 2012. p. 218.

Див. також

Біла і чорна наречена Кущиста наречена Снігова королева Червона шапочка

Примітки