Цинкова чума (від нім. Zinkpest — «цинкова чума»), також відома як цинкова гниль, мазак-гниль та замак-гниль, — це руйнівний процес міжкристалічної корозії цинкових сплавів, що містять домішки свинцю. Prepared under the direction of the ASM International Handbook Committee. Хоча домішки у складі сплаву є основною причиною виникнення цього явища, умови навколишнього середовища, зокрема висока вологість (понад 65%), можуть істотно прискорювати цей процес.
Вперше цю проблему було виявлено у 1923 році, і вона переважно вражає литі під тиском цинкові вироби, виготовлені в період із 1920-х до 1950-х років. Нью-Джерсійська цинкова компанія (New Jersey Zinc Company) розробила сплави типу замак (zamak) у 1929 році, використовуючи металевий цинк чистотою 99,99%, щоб уникнути цієї проблеми. Вироби, виготовлені після приблизно 1960 року, зазвичай вважаються стійкими до цього явища завдяки використанню більш чистих матеріалів і жорсткішому контролю виробничих процесів, що робить деградацію цинку малоймовірною. Примітки