Денисовицька сільська рада — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування в Новошепелицькому та Поліському районах Малинської, Київської округ, Київської області УРСР та України з адміністративним центром у с. Денисовичі.
Населені пункти Сільській раді на момент ліквідації були підпорядковані населені пункти: с. Денисовичі
Населення Кількість населення ради станом на 1926 рік становила 679 осіб, кількість дворів — 154 (132 сільського типу та 22 — іншого типу). З них: 339 чоловіків, 340 жінок; 641 — українці, 4 — росіяни, 13 — євреї, 9 — поляки, 12 — представники інших національностей.
Станом на 1971 рік населення сільської ради становило 532 особи.
Станом на 1981 рік населення становило близько 610 осіб.
Станом на 1989 рік населення становило 274 особи.
Історія та адміністративний устрій Утворена 1923 року, з назвою Денисовицька сільська рада та адміністративним центром в с. Денисовичі, в складі села Денисовичі, хуторів Зимовище (Козлач і Бараки), Рудня (Білки), Кошари та лісових сторожок кв. 13, кв. 15, кв. 36, кв. 38, кв. 40, кв. 73 та Желізниця Шепелицької волості Чорнобильського повіту. 7 березня 1923 року увійшла до складу новоствореного Новошепелицького району Малинської округи (з 13 березня 1925 року вже у складі Київської округи).
Станом на 1946 рік сільській раді підпорядковувався лише населений пункт Денисовичі.
21 січня 1959 року було ліквідовано Ново-Шепелицький район, а сільська рада у повному складі увійшла до складу Поліського району.
Станом на 1 січня 1972 року сільрада, входила до складу Поліського району Київської області, на обліку в раді перебувало лише село Денисовичі.
Після аварії на Чорнобильській атомній електростанції у зв’язку з сильним радіаційним забрудненням, у 1993 році мешканців села Денисовицької сільської ради було переселено до сіл Трубівщина та Ничипорівка.
7 липня 1992 року Денисовицька сільська рада була ліквідована. Село Денисовичі було передано до складу Вільчанської селищної ради.
12 травня 1999 року село Денисовичі було знято з обліку населених пунктів через відсутність населення у зв’язку з переселенням із зони забруднення ЧАЕС.
Примітки