Ернст Артур Альвін Альфред фон Ойдтман (; 9 жовтня 1854, Бонн — 18 вересня 1937, Вісбаден) — німецький воєначальник і генеалог, генерал-лейтенант Прусської армії.

Біографія

Походження Він походив із багатовікової родини радників, чий давній дворянський титул був визнаний прусським королем Фрідріхом Вільгельмом III 11 червня 1838 року. Він був сином Йозефа фон Ойдтмана (1798–1877) та його дружини Кароліни, уродженої баронеси фон Еберштайн (1809–1862). Його батько був прусським майором у 7-му Рейнському уланському полку в Саарбрюкені.

У нього було семеро братів і дві сестри. Троє його братів також досягли звання генерала в прусській армії: генерал піхоти Гуго фон Ойдтман (1835–1903), генерал-лейтенант Вільфрід фон Ойдтман (1837–1914) та генерал піхоти Роберт фон Ойдтман (1842–1914).

Кар'єра Ойдтман отримав гуманістичну освіту та вступив до Берлінської кадетської школи в лютому 1871 року. 18 жовтня 1871 року його було призначено фенріхом запасу до 4-го гвардійського гренадерського полку «Королева» Прусської армії в Кобленці. 11 червня 1872 року його звання було затверджене, а 16 жовтня 1873 року був підвищений до другого лейтенанта. З червня 1877 до кінця березня 1881 року Ойдтман був відряджений офіцером роти до школи унтер-офіцерів у Юліху. Після повернення до свого полку, 1 жовтня 1882 року його було призначено ад'ютантом 2-го батальйону, а 7 липня 1883 року підвищено до першого лейтенанта на цій посаді. З 1 жовтня 1884 року він служив інспектором та інструктором у Військовій школі в Меці, а також був відряджений до Військової академії. 15 вересня 1888 року, отримавши підвищення до гауптмана, його було призначено командиром роти. Спочатку Ойдтман командував 3-ю, потім 14-ю ротою. 1 вересня 1896 року, отримавши підвищення до майора, його перевели до свого полку. Лише наступного року його було призначено командиром батальйону, а 1 квітня 1898 року його було призначено до 2-го батальйону.

У 1902 році його було переведено до Шарлоттенбурга до штабу Гвардійського гренадерського полку № 3 «Королева Єлизавета», де 22 березня 1903 року він отримав звання оберстлейтенанта. 27 січня 1906 року Ойдтману було доручено командування 162-м піхотним полком «Любек» (3-й Ганзейський), а після підвищення до оберста 13 лютого 1906 року він був затверджений командиром полку. Як генерал-майор, з 22 березня 1910 року він командував 81-ю піхотною бригадою, дислокованою в Любеку. Після схвалення його прохання про вихід у відставку 17 січня 1912 року та призначення йому законної пенсії, його було внесено до списку резерву у званні генерал-лейтенанта запасу.Militär-Wochenblatt. Nr. 9 vom 20. Januar 1912, S. 172.

З початком Першої світової війни його було покликано на службу, і він служив командиром 42-ї резервної піхотної бригади з 2 серпня по 1 жовтня 1914 року.Dermot Bradley (Hrsg.), Günter Wegner: Stellenbesetzung der Deutschen Heere 1815-1939. Band 1: Die Höheren Kommandostellen 1815-1939. Biblio Verlag, Osnabrück 1990, ISBN 3-7648-1780-1, S. 354.

Після війни він остаточно вийшов у відставку та оселився у Вісбадені.

Генеалогічні досягнення З молодих років Ернст фон Ойдтман регулярно робив внески до Західнонімецького товариства сімейної історії (WGfF) та публікував генеалогічні статті в його журналі. У 1922 році його було призначено почесним головою WGfF. Того ж року Кельнський університет присвоїв йому почесний докторський ступінь з філософії на знак визнання його великих сімейних досліджень. На знак подяки Ойдтман заповів свою велику колекцію рейнських родин (1333 папки) Кельнському університету. З 1999 року «Колекція Ернста фон Ойдтмана» доступна у 18 томах книжкової формиHerbert M. Schleicher: Ernst von Oidtman und seine genealogisch-heraldische Sammlung in der Universitäts-Bibliothek zu Köln. Köln 1992–1999., а з 2024 року — на DVDSammlung Oidtman Bände I - XVIII, 2. Auflage 2024 (Digitalisat als DVD Nr. 25 der Westdeutschen Gesellschaft für Familienkunde). Понад 280 генеалогічних публікацій Ойдтмана за 1875–1936 роки, а також його власне генеалогічне дерево, перелічені в першому томі цієї серії. Оригінальне генеалогічне дерево Ойдтманів, яке Ернст фон Ойдтман склав власноруч, залишається у володінні родини.

У 1963 році WGfF заснувало медаль Ернста фон Ойдтмана, яка з того часу вручається за виняткові досягнення в галузі наукової генеалогії або за видатні заслуги перед товариством.

Сім’я Ойдтман одружився з баронесою Луїзою фон Ріттер цу Грюнштайн (1868–1936) 25 вересня 1893 року в Рюдесгаймі. Шлюб залишився бездітним.

Нагороди

Орден Червоного орла 3-го класу з бантомKriegsministerium (Hrsg.): Rangliste der Königlich Preußischen Armee und des XIII. (Königlich Württembergischen) Armeekorps für 1911. E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1911, S. 82. Орден Корони (Пруссія) 2-го класу Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (25 років) Столітня медаль Орден Церінгенського лева, лицарський хрест 1-го класу Орден Грифона, командорський хрест Орден Спасителя, командорський хрест (Грецьке королівство) Орден Оранських-Нассау, командорський хрест (Нідерланди) Орден військових заслуг (Іспанія) 3-го класу Ганзейський хрест (Любек; 3 листопада 1915)Lübecker Stadtarchiv in Sachen Senatsakten: Verzeichnis der Inhaber des Lübeckischen Hanseatenkreuzes. Почесний хрест ветерана війни з мечами

Бібліографія

Bollheim bei Zülpich und seine Besitzer, insbesondere die Herren von Hompesch. Aachen 1884 () Die Burg Stolberg und ihre Besitzer, insbesondere die Edelherren von Stolberg-Frenz-Setterich. In: Zeitschrift des Aachener Geschichtsvereins, Band 15, Aachen 1893, S. 1–17. Zur Geschichte der Erkelenzer Schöffenfamilien. Erkelenz 1922 ().

Примітки

Література

Braumüller: Gedenkblätter zur Rangliste des 4. Garde-Regiments Königin. E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1885, S. 117–118. 10jähriges Jubiläum des Regiments Lübeck und Einweihung seines Regimentshauses. In: Von Lübecks Türmen. 17. Jg., Nr. 12, Ausgabe vom 23. März 1907. Generalleutnant v. Oidtman. In: Von Lübecks Türmen. 22. Jg., Nr. 6, Ausgabe vom 10. Februar 1912, S. 45. Hans Limburg: Ernst von Oidtman (1854–1937). In: Gelehrte – Diplomaten – Unternehmer. Kölner Sammler und ihre Bücherkollektionen in der Universitäts- und Stadtbibliothek Köln, Köln 2003, S. 111–125.

Посилання

Die Sammlung Ernst von Oidtman in der Universitäts- und Stadtbibliothek Köln Zur Geschichte der Erkelenzer Schöffenfamilien Bd. I. Oidtman, Ernst Arthur Alwin Alfred von. Hessische Biografie. (Stand: 29. Juli 2024). In: Landesgeschichtliches Informationssystem Hessen (LAGIS).