Генріх Вільгельм фон Горн (; 31 жовтня 1762, Вармбрунн — 31 жовтня 1829, Мюнстер) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант Прусської армії.

Біографія Генріх Вільгельм був сином Йоганна Крістіана фон Горна (1722–1797) та його дружини Марії Розіни, уродженої Беккер (1724–1794). Його батько був посвячений у дворянство в Пруссії 1 вересня 1772 року.

З 17 листопада 1774 року Горн навчався в Берлінській кадетській школі, а 25 березня 1778 року був призначений капралом до піхотного полку Прусської армії «фон Лук» (фузілерний полк № 53). З цим полком він брав участь у війні за баварську спадщину та 10 серпня 1782 року був підвищений до другого лейтенанта. З 12 травня 1790 року Горн служив ад'ютантом генерала Франца Андреаса фон Фаврата. Під час польської кампанії 1794/95 років він брав участь у битві під Равкою та облозі Варшави.

Під час російської кампанії 1812 року Горн командував бригадою Прусського допоміжного корпусу під командуванням генерала Йорка фон Вартенбурга у званні оберстлейтенанта, а у Визвольних війнах 1813 року він знову командував бригадою у званні оберста під Меккерном, Кенігсвартою/Вайсігом та Баутценом. Його безжальна хоробрість у поєднанні з винятковою прямотою зробила «старого джентльмена» одним із найпопулярніших генералів Визвольних війн.

3 жовтня 1815 року Горн став комендантом Магдебурга, а 23 листопада 1815 року він також став інспектором ландверу у своєму адміністративному окрузі. На цих посадах 30 березня 1817 року його підвищено до генерал-лейтенанта. У 1820 році Фрідріх-Вільгельм III призначив його командувачем 7-го армійського корпусу. У Магдебурзі він став членом масонської ложі «Фердинанд Блаженства» (Ferdinand zur Glückseligkeit) у 1814 році.

У 1828 році Горн, який вже запровадив обов'язкову вакцинацію для новобранців у 1827 році, відвідав прусського короля Фрідріха-Вільгельма III. Він зазначив, що фабричні округи більше не можуть забезпечити достатньою кількістю новобранців через фізичні вади молодих чоловіків, спричинені дитячою працею, і засудив жалюгідну ситуацію, коли дітей «масово використовують власники фабрик для роботи, навіть вночі». В результаті «Прусське положення» 1839 року забороняло дітям віком до дев'яти років працювати, обмежувало робочий час молоді десятьма годинами на день і взагалі забороняло роботу вночі.

Сім'я Перший шлюб Горна, у 1790 році, був з Вільгельміною фон Гольведе (померла 1792 року), дочкою генерал-лейтенанта Фрідріха Крістіана Карла фон Гольведе. У пари народилася дочка, Вільгельміна Кароліна Августа (1792–1816). Його другий шлюб, 13 березня 1796 року, був з Регіною Марією Єлизаветою Вільгельміною фон Раабе (1768–1800). Від цього шлюбу народився їхній син, майбутній генерал-лейтенант Рудольф (1798–1863). Його третій шлюб був з Генрієттою Констанцією Сідонією фон Бланкенштайн (1781–1846) 13 вересня 1802 року в Данцигу. Від цього шлюбу походили Адольфіна Генрієтта Амапе Людовіка (народилася 1803 р.), яка вийшла заміж за генерала Едуарда фон Шлегеля в 1824 р., і Альбертіна Генрієтта Жозефіна Маріанна (1808–1818).

Нагороди

Pour le Mérite з дубовим листям орден (8 червня 1794) дубове листя (8 грудня 1813) Орден Святої Анни (Російська імперія) 2-го ступеня (1807) 1-го ступеня (28 липня 1814)Список кавалерам императорских российских орденов всех наименований на лето от Рождества Христова 1827. Часть III. Санкт-Петербург, 1828. С. 19. Орден Святого Георгія 4-го ступеня (Російська імперія; 18 січня 1809)Список кавалерам императорских российских орденов всех наименований на лето от Рождества Христова 1827. Часть I. Санкт-Петербург, 1828. С. 43. Орден Почесного легіону, лицарський хрест (Перша французька імперія; 4 вересня 1812) Залізний хрест 2-го класу 1-го класу (1813) Орден Червоного орла 3-го класу (1814) 2-го класу з дубовим листям (16 січня 1818) 1-го класу з дубовим листям (1821) Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (25 років; 1825) Орден Чорного орла (14 березня 1828) Орден Святого Володимира 3-го ступеня (Російська імперія)

Пам'ять На честь Горна були названі форт фортеці Данциг (21 вересня 1860), вулиці в Берліні (24 серпня 1873), Мюнстері й Кельні, піхотний полк «фон Горн» (3-й Рейнський) № 29 (27 січня 1889) і казарми в Трірі.

Примітки

Література

Kurt von Priesdorff: Soldatisches Führertum. Band 4, Hanseatische Verlagsanstalt Hamburg, o. O. [Hamburg], o. J. , DNB 367632799, S. 84–90, Nr. 1243. Richard Wellmann: Das Leben des Generallieutenant Heinrich Wilhelm von Horn. Mit einem Bildniß und Skizzen. Mittler & Sohn, Berlin 1890.

Leopold von Zedlitz-Neukirch: Die Staatskräfte der preussischen Monarchie unter Friedrich Wilhelm III. Band 3, S. 366f. Gothaisches Genealogisches Taschenbuch der Briefadeligen Häuser. 1916. Zehnter Jahrgang, Justus Perthes, Gotha 1915, S. 441.