Маргіт () — комічна псевдогероїчна поема, що приписується Гомеру і вважається значною мірою втраченою. З посилань на твір, що збереглися, відомо, що його центральним персонажем є телепень на ім'я Маргіт (від давньогрецького , margos, «шалений, божевільний; хтивий»), який був настільки тупим, що не знав, хто з батьків його породив. Його ім'я дало початок прикметнику margitomanēs (), «божевільний як Маргіт», використаний Філодемом.
У давнину цей твір відносили до корпусу текстів під загальною назвою «Гомерика», оскільки зазвичай приписували Гомеру, як-от Арістотель (Поетика 13.92) — «Його „Маргіт“ справді подає аналогію: як „Іліада“ та „Одіссея“ пов'язані з нашими трагедіями, так „Маргіт“ пов'язаний з нашими комедіями» — таку ж думку висловив і Гарпократіон. Василій Кесарійський пише, що твір приписується Гомеру, але він не впевнений щодо цієї атрибуції. Однак, величезна середньовічна грецька енциклопедія під назвою «Суда» приписує «Маргіта» Пігресу, грецькому поету з Галікарнаса.
Твір написано змішаним гекзаметром та ямбом, що є особливістю, характерною також для «Батрахоміомахії» (авторство якої також приписують Пігресу). У ній як дотепна літературна забава після кожного гекзаметра «Іліади» додається рядок пентаметра.
«Маргіт» був відомим у стародавньому світі, але донині збереглися лише окремі рядки.
Завдяки образу Маргіта це слово стало для греків образливим епітетом, для опису дурних і нікчемних людей. Демосфен називав Александра Македонського Маргітом, щоб образити та принизити його.Aeschines, Against Ctesiphon, §160Plutarch, "Life of Demosthenes", §23
Посилання
ЛІтература
Smith, William. Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, 1870, article on Margites, v. 2, page 949. West, M.L. Iambi et Elegi Graeci ante Alexandrum cantati, vol. II. Oxford: Oxford University Press, 1992. ISBN 0-19-814096-7.