«Той птах, що п'є сльози» (; скорочено: ) — серія романів епічного високого фентезі, написаних південнокорейським автором Лі Йондо, які вперше опублікували у 2003 році. Події серії романів відбуваються у світі, який населяють чотири раси: люди, сильні птахоподібні лекони, доккебі, що володіють вогнем, та рептидоїдні наґи, які виймають свої серця заради безсмерття, що дозволило їм домінувати над південною частиною світу.

Коли наґа відправляють на Північ, то трійця, де кожен член представляє одну з трьох рас, збирається, щоб супроводити його туди. Однак початкового посланця жорстоко вбивають, а його місце займає незвичайний наґ: той, що не вийняв серце, а тому це робить його вразливішим. Коли рятувальний загін пробирається через ворожу територію та тисячоліття ворожнечі, то він повинен зустрітися зі своїми упередженнями та розкрити приховану мету їхньої подорожі, яка може визначити долю всього світу.

«Той птах, що п'є сльози» відомий за своїм оригінальним , включаючи мови, системи вірування та соціополітичні структури. Роман високо оцінений в Кореї за свою інноваційну інтеграцію традиційної корейської культури в епічне фентезі. Він відходить від ранніх фентезійних робіт автора через вбудовування елементів та історії, а також давньокорейських мов. Найбільш помітно це з расою доккебі, яка нагадує створінь з корейського фольклору, які відомі за своєю любов'ю до корейської боротьби (), пустощами та відразою до крові. Наратив включає історичні титули (наприклад, князь (), титул часів періоду Сілла), включає архаїчні корейські мови для міфів та стародавніх королівств та містить імена персонажів як дуоксіни та тигр-богатир (), які утворені від корейських слів.

Публікація Лі викладав частини роману «Той птах, що п'є сльози» з березня по серпень 2002 на серіальному форумі лише текстового онлайн-сервісу , який є комутованою лінією зв'язку (PC communication), подібно до його попередніх робіт, наприклад, Дракон Раджа. По завершенню історії, роман опублікували у 2003 у видавництві Golden Bough, імпринт Minumsa Publishing Group, у 4 томах з твердою обкладинколю, оформлених за 4 основними расами:

Книга 1: Серця наґів () Книга 2: Мрії леконів () Книга 3: Вогонь доккебі () Книга 4: Люди в пошуках короля ()

У лютому 2020 необрізана з повним акторським складом адаптація «Той птах, що п'є сльози» в аудіокнигу вийшла на платформі Naver Audioclip за участі 20 акторів озвучення. Її створення стало найбільшим проєктом аудіокниги в корейській видавничій історії з бюджетом, який приблизно склав 130 мільйонів KRW (приблизно $100,000 USD), а через 5 місяців після виходу вона побила корейський рекорд з продажів аудіокниг, заробивши 100 мільйонів KRW. Цей рекорд побила лише інша книга автора, «Дракон Раджа» у 2021.

У 2023 видавець Golden Bough видав спеціальне ілюстроване видання до 20-ти річчя, включаючи 34 малюнків від Пек Сонміна, відомого за своїми графічними романами в стилі , разом з 6-ма коротким історіями та лімітованим набором, який включає спеціальний набір юннорі, оформлений за 4-ма основними расами та географією світу. Того ж року права на переклад роману «Той птах, що п'є сльози» були продані у 12 країнах. За повідомлення загальний авансовий платіж склав 600 мільйонів вон (приблизно US$500,000), а в багатьох корейських ЗМІ повідомлялося, що це найбільший закордонний продаж прав для одного корейського роману на той час. Згідно з видавцем Golden Bough, станом на лютий 2026 роман перекладено 17-ма мовами.

Український переклад У листопаді 2024 видавництво BookChef випустило український переклад першої книги «Той птах, що п’є сльози». Книга 1: Серця наґів» у перекладі Юлії Ковальчук, друга і третя книга вийшли у перекладі у 2025, а четверта — у 2026.

Продовження У 2005 Лі опублікував сиквел під назвою , події якого відбуваються через 50 років після подій «Того птаха, що п'є сльози». Історія відбувається в новоствореному Новому Араджитському королівстві, яке керується з повітряної столиці Небесний замок () та досліджує тема абсолютної влади та свободи волі.

Сюжет Світ розділений між Північчю та більшою частиною південного лісу, відомого як Кіборен. 1500 років до основних подій роману, холоднокровна, раптилоїдна раса наґів розпочала кампанію з територіальних розширень, які призвели до тривалого конфлікту з іншими трьома основними расами: людьми, леконами і доккебі. Араджитське королівство врешті впало після кількох століть війни. Наґи, не зумівши виживати в холодному кліматі через свою фізіологію, зупинили своє просування далі за межі, які потім будуть відомі як Кордон. У межах теплих південних земель вони засадили густий ліс, започаткувавши лабіринтний регіон Кіборену. Через певний час наґи та північні раси стали повністю ізольованими один від одногоThe Bird That Drinks Tears, ch. 1 «Rescue Party; )».

Сім століть потому повідомлення від Великого храму Хаінся збирає трьох осіб: Біхьона Шрабля, доккебі; Тінахана, лекона та Кейґана Дракара, людину. Воно також просить, щоб вони увійшли до Кіборену, щоб врятувати і доправити наґа до Великого храму. Завдання посилається на давнє пророцтво: «Троє зустрінуться з одним»The Bird That Drinks Tears, ch. 1 «Rescue Party; )». Тим часом у назькому місті Хатенґрадж молодий наґ на ім'я Рюн Фей готується до обряду виймання серця, ритуалу дорослішання, який дарує безсмерття через вилучення і зберігання свого серця у Вежі сердець міста. Травмований спогадами про смерть свого батька, Рюн втікає від проведення ритуалу. Під час втечі він стає свідком як вбивають його друга, Хваріта Макероу, якого мали відправити до Великого храму Хаінся. Вшановуючи передсмертне прохання Хваріта, Рюн втікає з міста, щоб знайти рятувальний загін замість свого другаThe Bird That Drinks Tears, ch. 2 «A Silver Tear; )».

Основні персонажі

Рятувальний загін

Кейґан Дракар () Теємнича людина, яка полює і їсть наґів та володіє Незламним, незвичайним мечем з двома паралельними клинками, які відходять від однієї ґарди. Його обрали як «провідника» загону, який врятує і доправить нача до Великого храму Хаінся. Його ім'я є псевдонімом, утвореним від двох слів з мови кітальджоських мисливців: «кейґан» (чорнолев) та «дракар» (дракон), які є створіннями, що зникли через наґів.

Біхьон Шрабль () Життєрадісний доккебі, який служить особистою слугою каштеляна замку Тисячі всесвітів (). Він володіє можливостями керувати вогнем за своїм бажанням та їздить на великому жуку з ім'ям Нані. Біхьон є «чарівником» загону.

Тінахан () Лекон-воїн, який володіє семиметровим списом, який зроблений із зоряного заліза,унікального металу, дарованого леконам. Як і всі лекони, він має мрію — пожиттєве натхнення, яке унікальне для кожного лекона. Мрією Тінахана є піднятися на небоплава, величезного створіння, яке літає у небі у цьому світі. Щоб досягнути своєї мети, він отримав фінансову підтримку від Великого храму Хаінся, який запропонував списати всі його минулі борги та профінансувати його підняття на небоплава за його участю у рятувальному загоні в ролі «захисника».

Наґи

Рюн Фей () Молодий наґ, якого переслідують спогади про вбивство його батька, яке він бачив на власні очі в одинадцять років. Рюн відправляється на завдання покинути Кіборен і досягнути Великого храму Хаінся, де він повинен спробувати врятувати всі чотири раси. Через смерть свого батька Рюн боїться виймати своє серце та втікає від обряду виймання. Пізніше він виявляє драканів корінь, називає його «Асхваріталь» () у честь свого померлого друга та вирощує його в дракона.

Само Фей () Наґиня відома своїм танцем та володінням мечем. Вона також добре ставиться до наґів-чоловіків, що є незвичною поведінкою в назькому суспільстві. Як наслідок, родина Фей популярна серед чоловіків, а Само стала об'єктом заздрощів серед інших родин. Вона є старшою сестрою Рюна Фея. Коли Рюна звинувачують у вбивстві, вона береться за виконання страти свого брата згідно з назьким звичаєм сьозайн-те-шиктоль.

Хваріт Макероу () Послушник Богині, що не залишає слідів, та близький друг Рюна Фея. Початково його мали відправити із завдання зустрітися з рятувальним загоном на півночі Кіборену.

Віас Макероу () Відома знахарка, провела останні одинадцять років у намаганнях народити доньку, щоб підсилити свої шанси стати наступною очільницею родини Макероу. Віас має сильну образу на Само Фей, яку, на її думку, несправедливо притягує наґів-чоловіків та зменшує її власні шанси.

Каріндоль Макероу () Наймолодша жінка родини Макероу та сестра Хваріта, яка старша за нього на 6 років. Вона є донькою поточної очільниці родини та має спільну мати з Хварітом. Відома своїм зневажливим ставленням до чоловіків, часто поводилася з ним як з дурнями та ігнорувала чоловіків, що відвидували родину. Каріндоль утримувалася від участі у звичаї змагання за кількістю народжених дітей, проте після смерті Хваріта вона почала змінюватися. Крім того, вона відома за скрупульозність, оберігання ключів та печаток від інших членів родини.

Ґалотек () Хранитель Богині, що не залишає слідів. Він займає престижну келію, високо в середині Вежі сердець Хатенґраджу. Попри те, що йому за п'ятдесят, він молодо виглядає як на свій вік. Ґалотек є і хранителем і збирачем душ (), особою, яка носить кілька душ в одному тілі. Він носить душу Джукведо Сармак, відомого людського генерала з 250 років тому, що отримав прізвисько «Майстр смерті». Він розробляє план відновити завоювання наґів, залучившись силою одного з богів.

Серізма () Хранитель Богині, що займає найвищий поверх і має найвищий ранг у Вежі сердець Хатенґраджу. Протягом багатьох років він співпрацював із Великим храмом Хаінся, щоб запобігти планам зміни клімату, та планував відправити свого послушника Хваріта Макероу до Великого храму.

Люди Півночі

Ґвальхайд Ґ'юріхар () Великий князь Г'юріхару, який захищає край на захід від Джіраркватерського хребета колишнього Араджитського королівства. Великий воїн у свої п'ятдесят років, відомий як той, хто може навчити незворошності подібної до скелі. Ґвальхайд заприсягся оберігати прикордоння до того, поки не повернеться справжній король, та ставитися до тих, хто завчасно посягається на трон, як до зрадників.

Ласу Ґ'юріхар () Молодший двоюрідний брат Великого князя Ґвальхайд, якого вважають чудовим статегом. Він тихо жив у Великому храмі Хаінся, допоки не прибув рятувальний загін під проводом Кеґана, що стало поворотною подією, через яку він запросив Ґвальхайда. У подальшій війні про наґів Ласу виконує роль старшого воєводи об'єднаного війська трьох рас та розкриває приховану правду про небоплава.

Кітата Джаборо () Великий воєвода пустельного міста Джаборо з високим муром, розташованого між Сіґуріатським хребетом та пустелею Футен на півдні. Як дядько князя Джаборо, він знає те, що його племінник не підходить на роль короля, але утримався його зупиняти через лояльність до роду та особистих співчуттів. Після того, як князь нападає на рятувальний загін, Кітата завдає нищівної поразки йому та вичитує його, переконуючи його покинути свої наміри посісти престол.

Ореноль () Старший наставник () Великого храму Хаінся, наймолодший монах в історії храму, що посів цю позицію. Ця відмінність дозволила йому отримати знання про стародавні традиції Великого храму, включно зі справжньою ідентичністю Кейґана Дракара. Часто йому доручають екстремальні завдання: Ореноль доставив листа до Останнього притулку для Кейґана та відвідав Тінахана у віддаленому районі, який з командою намагалися видертися на небоплава. Працюючи разом з преподобним Дзютаґі, він прагне перешкодити схемам наґів, а пізніше відкриває таємниці про богів і небоплавів.

Дзютаґі () Преподобний () Великого храму Хаінся, який спілкується з хранителем Серізмою щодо запобігання екстремістським планам наґів.

Боні () Мати Кея та голова варти Сіґуріатської платної дороги.

Кей () Син Боні та помічник голови варти Сіґуріатської платної дороги.

Деоні Дальбі () Сотниця північного війська. Вона знана за своїм постійним бігом та своїм нетрадиціним методом мислення, що привертає увагу як у людей, так і у в наґів.