Історико-краєзнавчий музей селища Красне — культурно-освітній та дослідницький заклад у селищі Красне, що на Львівщині. Заснований 27 листопада 1997 року місцевим педагогом-краєзнавцем Ярославом Стецишиним.
Музей розташовувався у центральній частині селища по вулиці Грушевського, 15 в одному приміщенні зі селищною бібліотекою імені Івана Тиктора. Станом на 2026 рік музей перебуває в стадії реорганізації: експозиційні фонди тимчасово перенесені у приміщення Красненського ОЗЗСО I-III ступенів №1 (вул. Золочівська, 5). Згідно з рішенням селищної влади триває підготовка нового стаціонарного приміщення для музею в межах розширення меморіального комплексу центральної частини селища.
Історія Музей у Красному було відкрито 27 листопада 1997 року за особистої ініціативи та завдяки багаторічній дослідницькій праці місцевого педагога-краєзнавця Ярослава Стецишина. Чимало зусиль до творення музею доклав краєзнавець та колишній вчитель школи Василь Ласка, а також місцеві активісти.
Ідея створення історико-краєзнавчого музею виникла у відповідь на потребу збереження унікальної історичної та культурної спадщини селища, зокрема матеріалів, повʼязаних з діяльністю видатних уродженців Красного — видавця Івана Тиктора та останнього Головного командира УПА Василя Кука, а також діяльністю Української Галицької Армії, перший авіаполк якої у 1918–1919 роках базувався саме у Красному. Експозиційні матеріали почали збиратися з 1992 рокуСтецишин Я. П. Історико-краєзнавчий музей селища красне [нотатки] /Рукопис. — Особистий архів Ярослава Стецишина (Красне).
З 1997 до 2012 року музей розташовувався у Красному на вулиці Пророка Іллі, 16. На час відкриття фонди музею складали понад 600 одиниць зберігання, що розміщувалися у двох експозиційних відділах: етнографічному та історико-краєзнавчомуСтецишин Я. П. Історико-краєзнавчий музей селища красне [нотатки] /Рукопис. — Особистий архів Ярослава Стецишина (Красне).
У наступні роки фундатор музею з допомогою місцевих активістів здійснив повне оновлення експозицій музею й розширення його фондів. З обмеженого за площею приміщення по вулиці Пророка Іллі експонати музею було перенесено до просторішої будівлі в центрі селища (вул. М. Грушевського, 15). Таке розташування — навпроти Пантеону борців за волю України та поховання Головного командира УПА Василя Кука — дозволило інтегрувати музей до єдиного меморіального комплексу селища, а з іншого боку — було стратегічно зручним для проведення комплексних екскурсій для гостей громади.
Урочисте відкриття оновленого музею відбулося 7 жовтня 2012 року, напередодні 70-ї річниці УПА. Ярослав Стецишин став директором цього музею на громадських засадах, особисто очолив процес формування фондів, безперервно поповнюючи колекції новими артефактами, віднайденими під час власних наукових розвідок, й регулярно проводив авторські екскурсії для молоді та гостей селища. За роки функціонування музею, його відвідали жителі Красного, навколишніх сіл, Буська, Золочева, Бродів, Львова, Тернополя, Івано-Франківська, Києва, гості з Харківщини, Дніпропетровщини, Одещини, Донеччини, Луганщини, представники української діаспори з Австралії, Великої Британії, Німеччини, Польщі, Білорусі, Латвії, Естонії, учасники IV Міжнародних Тикторівських читань та народних віч з вшанування пам'яті останнього Головного командира УПА генерал-хорунжого Василя КукаСтецишин Я. П. Історико-краєзнавчий музей селища красне [нотатки] /Рукопис. — Особистий архів Ярослава Стецишина (Красне).
Після смерті засновника та через певні організаційні зміни, повʼязані з реформуванням комунальної власності, у 2023 році музей припинив функціонування у приміщенні по вулиці М. Грушевського,15. Згідно з рішенням місцевої влади заклад було позбавлено попередньої експозиційної площі, а його фонди (понад 1 000 одиниць зберігання) передано на тимчасове зберігання до Красненського ОЗЗСО I-III ступенів №1 (вул. Золочівська, 5). Тут вони зберігаються у двох приміщеннях двох кабінетів.
Водночас, згідно з офіційними повідомленнями Красненської селищної ради, у липні 2025 року у центрі селища (у занедбаному приміщенні давно нефункціонуючої аптеки) розпочаті ремонтні роботи з облаштування майбутнього Історико-краєзнавчого простору та ветеранського хабу. Відзначається, що цей осередок обʼєднає зібрані Ярославом Стецишиним експозиції із сучасним простором памʼяті. Станом на початок 2026 року, у будівлі проведено заміну вікон та тривають внутрішні ремонтні роботи, проте фонди музею залишаються на зберіганні в освітньому закладі.
Експозиція і фонди Основою музею є більше тисячі експонатівСтецишин Я. П. Історико-краєзнавчий музей селища красне [нотатки] /Рукопис. —Особистий архів Ярослава Стецишина (Красне), серед яких містяться:
Археологічні знахідки — артефакти епохи неоліту (культури лінійно-стрічкової кераміки), енеоліту (культури лійчастого посуду), бронзового віку, раннього залізного віку, києворуської доби з урочищ Золотий Лан, Космачиха та Бузецьке. Зокрема тут містяться фрагменти шліфованих камʼяних сокирок, кремʼяних ножів та зубил, долот, предметів побуту та ремесл: пряслиць, тягарців рибальських сітей. Значну частину знахідок становить колекція фрагментів кераміки — вінець, денець, орнаментованих стінок глиняного посуду. Колекція археологічних памʼяток на теренах Красного та околиць була знайдена та подарована музею археологічною експедицією 1993–1995 років Львівського історичного музею під керівництвом І. Михальчишина;
Етнографічні матеріали — сільськогосподарський реманент ХІХ – першої половини ХХ століття (деревʼяні та металеві знаряддя обробітку та збору врожаю); інструменти для випікання хліба й кухонне начиння; інструменти для прядіння та обробки льону й конопель; раритетні предмети хатнього вжитку; предмети народного вбрання й текстилю, зокрема зразки жіночих вишитих сорочок з традиційними орнаментами, рушників, килимів. Серед цієї колекції є унікальні вишиті рушники із синьо-жовтим тризубом; рушник, вишитий у Золочівській тюрмі 1939 року молодшою сестрою Івана Тиктора; саморобна скрипка, виготовлена місцевим жителем Іваном Петрівим-Яськівим. Колекція домотканого одягу, рушники, предмети побуту до музею передані старожилами селища;
Книжкові памʼятки — стародруки та рідкісні церковні видання, зокрема такі, як «Короткий виклад богословія догматичного» Олександра Бачинського (1898 року видання); «Молитовник» (1905 року видання); «Шематизм Львівської консисторії» (1936 року видання); «Збірник музичних творів на слова Маркіяна Шашкевича» (виданий 1992 року в Канаді та переданий музею з Німеччини у 1993 році Ярославом Ласкою — колишнім вояком дивізії «Галичина», який народився у Красному; рукописні збірки надбужанських весільних пісень, українських народних пісень, колядок, щедрівок, записаних колишнім жителем Красного Іваном Петрівим-Яськівими від населення Бузеччини;
Мистецькі памʼятки — давні ікони, передані до музею місцевими жителями, а також ілюстрації художниці Софії Караффи-Корбут — уродженки сусіднього села Куткір — зокрема «Пріся», «Іван Вишенський», «Юрій Дрогобич», «Григорій Сковорода», «Вірмени Середньовіччя у Львові»;
Матеріали з історії авіації УГА, що у 1918–1919 роках базувалася у Красному — зокрема світлини військових летунів УГА; фотографії літаків та журнал польотів 2-ї летунської сотні УГА; макети літаків УГА, виготовлені Ярославом Стецишиним; схеми базування авіаційних сотень у Красному із позначенням аеродрому, ангарів, складів боєприпасів, бомбобензосховищ, бараків, авіамайстерень, місць поховань авіаторів УГА; ілюстрації та технічні характеристики типів винищувачів та розвідувальних літаків на озброєнні УГА; ілюстрації військових одностроїв українських авіазагонів тощо;
Галерея зображень, що висвітлює національно-культурне життя селища у 1920–1930-х роках — зокрема діяльність товариства «Просвіта» у Красному, його читальні, хору, драматичного гуртка; товариства «Сокіл», Союзу українок, кооперативу «Сила»; побут та дозвілля громади у міжвоєнний період, а також у повоєнні роки та наступні періоди — світлини, що ілюструють культурне та релігійне життя спільноти, різноманітні урочистості, спорудження памʼятників, церков, меморіальних комплексів у Красному;
Матеріали, що репрезентують життєвий шлях та діяльність видавця Івана Тиктора, уродженця Красного: родинні та особисті фотографії Івана Тиктора у різні періоди життя, зокрема світлина 1914 року «Штаб 8 сотні Січового Війська» (з підхорунжим Іваном Тиктором); метричні записи, листи та інші документи видавця; некрологи та матеріали про вшанування памʼяті Івана Тиктора; біографічний нарис про Івана Тиктора, складений Ярославом Стецишиним; «Родовід Івана Тиктора», складений директором музею Івана Франка у Львові Романом Гораком; а також збірки журналів, часописів і книг, виданих Іваном Тиктором, зокрема часописи «Нива», «Рідна школа», «Дзвіночок», «Світ дитини», історичні праці Івана Крипʼякевича — «Історія української культури» та «Історія українського війська»;
Матеріали, що репрезентують життєвий шлях та діяльність останнього Головного командира УПА, генерал-хорунжого Василя Кука, який народився та похований у Красному: родинні та особисті фотографії Василя Кука у різні періоди життя — від юнацьких років, у період підпілля та до останніх років його життя у Києві; світлини батьків та інших родичів Василя Кука; світлини звʼязкових Василя Кука; копії документів про діяльність УПА, копії відзнак та нагод УПА, листівок УПА, ілюстрації військових одностроїв, знаків розрізнення та озброєння вояків УПА; фотографії мундира Василя Кука, його зброї та інших особистих речей; біографічний нарис про Василя Кука, створений Ярославом Стецишиним;
Матеріали, що висвітлюють національно-визвольну боротьбу 1940–1950-х років — фотопортрети вʼязнів Золочівської тюрми, розстріляних 25 червня 1941 року, вояків української стрілецької дивізії «Галичина», вояків УПА сотні «Малинового» (Марʼяна Кравчука); списки жителів Красного, які загинули у 1939–1950-х роках від сталінського режиму, списки жителів Красного, засуджених радянськими судами та списки жителів Красного, які були вивезені до Сибіру і померли там (складені Ярославом Стецишиним за матеріалами досліджень Василя Ласки); фотопортрети, документи та інші матеріали про окремих діячів національно-визвольного руху з Красного — Ярослава Кравчука, Мирослава Черевка, Ярослава Ласку тощо.
Див. також
Ярослав Стецишин Іван Тиктор Василь Кук Красне
Примітки
Джерела
Стецишин Я. Історія Красного. — Буськ, 2007. — 216 с. Стецишин Я. П. Історико-краєзнавчий музей селища красне [нотатки] /Рукопис. —Особистий архів Ярослава Стецишина (Красне) «Кімната патріотичного виховання» на базі експозиції історико-краєзнавчого музею селища Красне в межах розширення Пантеону «Борцям за Волю України» [Електронний ресурс] // Красненська селищна рада. — 2023. — 1 вересня. — Режим доступу: https://krasne-rada.gov.ua/news/1693840775/. «У Красному на Львівщині облаштовують історико-краєзнавчий простір та ветеранський хаб» [Електронний ресурс] // Красненська селищна рада. — 2025. — 1 липня. — Режим доступу: https://zahid.espreso.tv/novyny-lvivschyny-u-krasnomu-na-lvivshchini-oblashtovuyut-istoriko-kraeznavchiy-prostir-ta-veteranskiy-khab.
Відео